Вся правда про вуглеводи Вуглеводи – своєрідне паливо для нашого організму. Разом із ними ми отримуємо до 65% необхідної енергії.
Лікувальні трави
Природа виліковує все – цілюща кожна рослина, кожен камінь!
Аптечна та місцева назви:
агастахіс зморшкуватий, лафант тібетский, корейська м’ята, многоколоснік зморшкуватий
Використана частина:
Квіти, стебло та листя.
Час збору:
Восени під час цвітіння на висоті 12-15 см.
Опис:
Агастахіс зморшкуватий, або Лафант тібетский – родом із Середньої Азії, Китайського Тибету, Гімалаїв – реліктова, багаторічна, зимостійка рослина. Напівтрав’янистий чагарник висотою до метра, стебла чотиригранні, листки черешкові овальні з рідко зазубреними краями, завдовжки 7-10см і шириною 4-5см, корінь мочкуватий. Квіти двостатеві. Суцвіття колосоподібне, білого, іноді іншого кольору, завдовжки до 20 см і більше з анісовим запахом.
Збір і заготівля:
Перша заготівля сировини лофанта зазвичай припадає на липень. Зрізання роблять на висоті 35 см. Після чого з пазух на яких залишилися відростають пасинки. Осіннє зрізання лікарської сировини зрізають на висоті 10-15 см. Сушіння сировини проводять звичайним способом.
Вирощування:
Лофант тибетський росте на добре дренованих піщаних і супіщаних нейтральних грунтах. Розмножується насінням, діленням куща, живцями, та відводками. Найнадійніший спосіб – вирощування розсади з насіння. Насіння лофанта не набагато більше макового зернятка. Насіння висівають ранньою весною, у березні – квітні в ящики на глибину не більше 1 см у добре знезаражену землю. Поливають тоненькою лієчкою. Вода, всмоктуючись у землю, втягує насіння за собою. Бажано зверху присипати насіння землею на 3-4 мм. Землю рекомендується закрити плівкою до появи сходів.
Поширення:
Росте також у горах Японії, у Китаї, Кореї, у Сибіру, Європі, Азії на більш-менш кам’янистих луках. Не любить тіні.
Хімічний склад:
Застосування:
Лофант тибетський – загальнозміцнююча та попереджувальне старіння рослина, він вирівнює тиск, його ефірна олія має бактерицидну властивість. Ця рослина очищає кров, допомагає вилікувати хвороби печінки, гепатит, виводить із організму важкі метали. Препарати з лофанта застосовують при лікуванні ГРЗ, бронхітів, пневмонії та бронхіальної астми.
Лофант використовують для нормалізації обміну речовин. Листя, стебла та квітки застосовуються для лікування гастриту, функціонального розладу шлунково-кишкового тракту. Спиртовий настій квіток корисно вживати внутрішньо і зовнішньо при паралічах, парезах.
Здавна лофант застосовувався в медицині Тибету. На Сході вважається, що ця рослина – потужний біостимулятор, який цілком може змагатися з женьшенем. Тільки, на відміну від женьшеню, лофант має більш м’яку і тривалу дію на імунну систему організму. Відвар тибетського лофанта підвищує імунітет, знімає втому, відновлює сили після нервових розладів. У чоловіків, які вживають у їжу листя лофанта, підвищується потенція. Крім того, рослина ефективно сприяє лікуванню простатиту.
Протипоказання:
Не можна вживати лофант онкологічним хворим, які перенесли операції.
Здоров’я Вам!
