Лофант тибетський

Agastache rugosa
агастахіс зморшкуватий, корейська м’ята, багатоколоснік зморшкуватий

Аптечна назва:

Агастахіс зморшкуватий

Використана частина:

Зазвичай для приготування лікарських препаратів з лофанта використовують квітку, стебло та листя.

Час збору:

Восени під час цвітіння на висоті 12-15 см.

Опис:

Родом із Середньої Азії, Китайського Тибету, Гімалаїв – реліктове, багаторічне, зимостійке рослина. Напівтрав’янистий чагарник висотою до метра, стебла чотиригранні, листки черешкові овальні з рідко зазубреними краями, завдовжки 7-10см і шириною 4-5см, корінь мочкуватий. Квіти двостатеві з довгим Устьіце. Суцвіття колосоподібне, білого, іноді іншого кольору, завдовжки до 20 см і більше з анісовим запахом. Збір і заготівля: Перша заготівля сировини лофанта зазвичай припадає на липень. Зрізання роблять на висоті 35 см. Після чого з пазух залишилися листя відростає пасинки. Осіння зрізання лікарської сировини виробляють на висоті 10-15 см. Сушіння сировини проводять звичайним способом. вирощування: Лофант розмножується насінням, діленням куща, живцями, та відводками. Найнадійніший спосіб – вирощування розсади з насіння. Насіння лофанта не набагато більше макового зернятка. Насіння висівають ранньою весною, у березні – квітні в ящики на глибину не більше 1 см у добре знезаражену землю, тобто. тоненькою лієчкою. Вода, всмоктуючись у землю, втягує насіння за собою. Бажано зверху присипати насіння землею на 3-4 мм. Землю рекомендується закрити плівкою до появи сходів. поширення Лофант тибетський родом із Північної Азії, з гір Тибету та Гімалаїв. Зростає також у горах Японії, у Китаї, Кореї, у Сибіру, ​​Європі, Азії на більш-менш кам’янистих луках. Не любити тінь.

Лофант тибетський хоче рости на добре дренованих піщаних і супіщаних нейтральних грунтах. Хімічний склад: Трава лофанта містить: витамини – Р, С, рутин, холін, алкалоїди, велика кількість ефірної олії, гіркоти, антибіотичні речовини, дубильні речовини, аскорбінову, кавову, лимонну, яблучну кислоти, смолу, солі калію, магнію. застосування: Лофант тибетський – загальнозміцнюючий і попереджував старіння рослина, він вирівнює тиск, його ефірне масло має бактерицидну властивість. Ця рослина очищає кров, допомагає вилікувати хвороби печінки, гепатит, виводити з організму важкі метали. Препарати з лофанту застосовують при лікуванні ГРЗ, бронхітів, пневмонії та бронхіальної астми. Лофант вживають для нормалізації обміну речовин. Листя, стебла та квітки застосовуються для лікування гастриту, функціонального розладу шлунково-кишкового тракту. Спиртовий настій квіток корисно вживати всередину і зовні при паралічі, парезі. З давніх-давен лофант застосовувався в Тибетці медицині. На Сході вважається, що ця рослина – могутній біостимулятор, який цілком може змагатися з женьшенем. Тільки, на відміну від женьшеню, пофант має більш м’яку і тривалу дію на імунну систему організму. Відвар лофанта тибетського підвищує імунітет, знімає втому, відновлює сили після нервних розладів. У чоловіків, що вживають у їжу листя лофанта, підвищується потенція. Крім того, рослина ефективно сприяє лікуванню простатиту.

Поширення

Тибетський лофант родом з Північної Азії, з гір Тибету і Гімалаїв. Росте також у горах Японії, у Китаї, Кореї, у Сибіру, ​​Європі, Азії на більш-менш кам’янистих луках. Не любить тіні.
Лофант тибетський вважає за краще рости на добре дренованих піщаних і супіщаних нейтральних ґрунтах.

Хімічний склад:

Трава лофанта містить: вітаміни – Р, С, рутин, холін, алкалоїди, велику кількість ефірної олії, гіркоти, антибіотичні речовини, дубильні речовини, аскорбінову, кавову, лимонну, яблучну кислоти, смолу, солі калію, магнію.

Застосування:

Лофант тибетський – загальнозміцнююча та попереджувальне старіння рослина, він вирівнює тиск, його ефірна олія має бактерицидну властивість. Ця рослина очищає кров, допомагає вилікувати хвороби печінки, гепатит, виводить із організму важкі метали. Препарати з лофанта застосовують при лікуванні ГРЗ, бронхітів, пневмонії та бронхіальної астми.
Лофант використовують для нормалізації обміну речовин. Листя, стебла та квітки застосовуються для лікування гастриту, функціонального розладу шлунково-кишкового тракту. Спиртовий настій квіток корисно вживати внутрішньо і зовнішньо при паралічах, парезах.

Здавна лофант застосовувався в медицині Тибету. На Сході вважається, що ця рослина – потужний біостимулятор, який цілком може змагатися з женьшенем. Тільки, на відміну від женьшеню, пофант має більш м’яку і тривалу дію на імунну систему організму. Відвар тибетського лофанта підвищує імунітет, знімає втому, відновлює сили після нервових розладів. У чоловіків, які вживають у їжу листя лофанта, підвищується потенція. Крім того, рослина ефективно сприяє лікуванню простатиту.

Протипоказання:

Не можна вживати лофант онкологічним хворим, які перенесли операції.
Не можна вживати лофант онкологічним хворим, які перенесли операції. Бажано зверху присипати насіння землею на 3-4 мм. Землю рекомендується закрити плівкою до появи сходів.

Здоров’я Вам!