Адоніс літній

Adonis aestivalis
горицвіт червоний

Аптечна назва:

Трава адонісу

Частина, що використовується:

Трава (стебла, квіти, листя), квіти.

Час збору:

Кінець травня – червень.

Опис:

Однорічна трав’яниста рослина. Кореневище гіллясте, тверде, волокнисте. Стебло пряме, кругле, волохатий, червоно-жовтий, 20-40 см, з спрямованими вгору гілками. Листя багатороздільні з лінійними частками, прикореневі та нижні стеблові листочки у вигляді луски. Квіти великі, світло-жовті, знизу бурі, одиночні, по одному на верхівці стебла і гілок. Чашечка пухнаста, п’ятилистова; віночок з 5-6 пелюсток цегляно-червоного (рідше оранжевого) кольору, при основі з чорною плямою і без медової ямки. Тичинок багато. Зав’язь верхній. Плід кулястий, оберненояйцеподібний, складається з сім’янок. Насіння голе. Цвіте наприкінці травня та у червні. У похмуру погоду та надвечір квіти закриваються.

Збір та заготівля:

Під час цвітіння адоніс літній зрізають досить низько над землею, пов’язують у пучки та сушать у тіні на повітрі.

Вирощування:

Виростає по солонцюватих луках, чагарниках, степах, сухих схилах, в тіні скель, як бур’ян в посівах і на стоянках худоби в горах до висоти 2000 м над рівнем моря.

Поширення:

Природний ареал – Північна Африка, Передня, Середня (Арало-Каспійський (озеро Барсакельмес), Тянь-Шаньський райони (округ Алмати), Чу-Ілійські гори) та Центральна Азія, Закавказзя, Китай, Індійський субконтинент, Центральна, Східна та Південна Євро.
У Росії та суміжних країнах – в Україні (Карпати, Дніпровський район), у Криму, Молдові, в європейській частині Росії (Заволжя, Причорноморський, Нижньо-Волзький райони), на півдні Західного Сибіру (Верхне-Тобольський (південь), Іртиський, Алтайський райони), на Північному Кавказі.

Хімічний склад:

У траві адонісу літнього виявлено вуглеводи та споріднені сполуки: адоніт, карденоліди, цимарин, каротин. Квітки містять каротиноїд астацин, плоди – алкалоїди.

Застосування:

В офіційній медицині ця лікарська рослина не застосовується, бо вона не є повноцінною заміною весняного весілля (Adonis vernalis). Лише у народній медицині ним користуються згідно з вказівками авторів старих травників.
У народній медицині застосовують чай з адонісу літнього, який використовують для очищення крові, при кашлі, як м’яке снодійне для людей похилого віку і при набряку тіла.
Рослина має антибактеріальні властивості, підвищує згортання крові. Настій або відвар трави в народній медицині застосовується при хворобах нирок та сечового міхура. Настій квіток індійська медицина рекомендує як проносне та сечогінне, при нирковокам’яній хворобі.

Протипоказання:

Горицвіт протипоказано використовувати пацієнтам з виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки, дітям до трьох років та вагітним. Точне дозування може виписати лише лікар.

Здоров’я Вам!