Живучка женевська або волохата
Ajuga genevensis
горькуша, горлянка, грижна трава, живуча трава, одногубка, Буквиця російська, волосатик, волошка польова, волошки лісові, вологладка, синя горлянка, кийок, дубниця менша, заліс-трава, солодкий кропивний, лайок, лоюк, маточник, , суховершки, синець, синоцвіт, синій колір маленький, товстушка, шандра
використовувана частина: трава
час збору: червень
Опис: багаторічна трав’яниста рослина. Стебло волохатий. Прикореневе листя довгасто-лапчасте, великогородкове, при підставі звужене в черешок; стеблові верхні – довгасті крупногородчасті, при основі клиноподібні, сидячі. Квіти сині. Чашка дзвінкова, 5-зубчаста; віночок, що після цвітіння залишається при плоді. Тичинок 4. Зав’язь 4-лопатева, 4-гніздна, з однією сім’япочкою в кожному гнізді. Плід – що розпадається на 4 округло-яйцевидні горішки. Цвіте на початку літа.
Поширення: поширена у Європі, крім південно-західних і північних областей, й у Західного Сибіру. Росте по луках, чагарниках, лісових галявинах і узліссях.
Частина, що використовується: надземна частина рослини. Трава живучки женевської містить дубильні речовини, флавоноїди, іридоїди (аюгол, аюгозид, гарпагід, 8-О-ацетилгарпагід та ін), стероїди (0,08%), дитерпеноїд фітол (0,06%), ефірна олія.
Збір та заготівля: траву збирають під час цвітіння та одразу сушать у тіні під навісами, розкладаючи шаром 3-5 см.
Вирощування: розмножують навесні насінням (проростають протягом 3-4 тижнів) або поділом.
Застосування: застосовують тільки в народній медицині як в’язкий, кровоспинний, протизапальний і ранозагоювальний засіб. Використовують як відхаркувальний та пом’якшувальний засіб при захворюваннях дихальних шляхів та легень. Настій трави застосовується при проносах, виразці шлунка, жіночих захворюваннях, при ревматизмі та застудних захворюваннях. Настій трави використовують у вигляді обмивань та примочок при хворобах очей. Відваром або настоєм листя полощуть горло при ангінах, застосовують його для зміцнення волосся. Примочки із подрібненого листя прикладають до ран для прискорення їх загоєння.