Цибуля або шніт-цибуля (Allium schoenoprasum)

Лук-скорода або шнітт-цибуля
Allium schoenoprasum
цибуля-різанець, трибульки, сибірська цибуля, соган, сох, хальї

Опис: багаторічна трав’яниста рослина. Має довгасто-яйцевидні дрібні цибулини, покриті бурими перетинчастими оболонками. У гнізді може бути до 15-20 цибулин. Стебло округле, висотою до 50-60 см. Листя циліндрове, при підставі плоске, з довгими піхвами. Квітки блідо-рожеві або світло-фіолетові, зібрані в багатоквіткову густу пучкувато-кулясту парасольку. Коробочка маленька, тригніздна, прихована в глибині оцвітини. Насіння незграбне, чорне.

Розповсюдження: зустрічається по всій території Росії, у Західній Європі, Азії (за винятком її південної частини), Північній Америці. Росте на луках, у долинах річок, рідше на кам’янистих схилах та осипах. У Європі вирощується з XVI ст. Може бути використаний як декоративна рослина для групових посадок, рабаток, бордюрів та клумб.

Використовувана частина: листя та цибулини. У зеленому листі міститься до 100 мг % вітаміну С; 2,5-5,2 мг% каротину; 3% Сахаров; 0,98% жиру; 9,7% безазотистих екстрактивних речовин; 2,54% сирої клітковини та 0,29% золи.

Збір та заготівля: молоде листя цибулі зрізають до цвітіння, кілька разів за сезон. Зелень можна сушити та зберігати в банках із притертою пробкою. У Сибіру солять на користь зиму. У деяких районах Закавказзя цю цибулю сушать заплетеною в коси. Зберігають, як і цибулю, у сухих приміщеннях.

Вирощування: рослина дуже холодостійка. Росте в будь-яких умовах, але віддає перевагу суглинистим або супіщаним, добре дренованим, удобреним і багатим вапном грунту, забезпеченим достатньою кількістю вологи. Легкі, сухі ґрунти для культури малопридатні. На кислі потрібно вносити вапно. Багаторічні екземпляри відростають навесні, в 1-2-й декаді квітня. Бутонізація починається в 1-2-й декаді травня, цвітіння – наприкінці травня – початку червня, масове цвітіння – у червні. Тривалість періоду цвітіння загалом 33 дня. Плоди починають дозрівати в кінці червня або 1-2-й декаді липня, масове дозрівання – у другій половині липня-початку серпня. Вегетація закінчується у жовтні. В окремі роки у серпні спостерігається вторинне цвітіння. На одному місці тримається 2-3 роки (до 5 років). Розмножується насінням та вегетативним шляхом. Насіння можна висівати у квітні-травні, липні або під зиму. Найкращий термін посіву – весняний. Попередньо насіння замочують на дві доби у теплій воді. Висівають рядами з міжряддями 45 см. При весняному сівбі сходи з’являються на 15-22-й день. Їх проріджують на відстань 10-15 см. Першого року рослини утворюють листя, зацвітають другого року. Вегетативно розмножується шляхом посадки цибулин навесні чи наприкінці літа. Рослини висаджують у ряди на відстані 12-20 см трирядковими стрічками. Відстань між стрічками 50-60 см, між рядками – 25 – 30 см. На невеликих ділянках цю цибулю можна висаджувати гніздами (по 1-2 рослини в гніздо), через 25 см. Після посадки і поливу грунт мульчують перегноєм або торфом. Догляд полягає в розпушуванні міжрядь, прополюванні, підживленні мінеральними добривами.

Застосування: розлучається головним чином заради ніжної зелені. Молоде листя слабогостре, має приємний смак. У їжу можна використовувати також цибулини. Широко використовуються для приготування салатів, заправки супів, соусів, омлетів, м’ясних страв, овочевих паст та сумішей, для начинки пиріжків. Їм також приправляють оселедець та посипають бутерброди.