Розторопша плямиста (Silybum marianum)

Розторопша плямиста
Silybum marianum
гостро-строкато, мар’їн будяко

аптечна назва: плоди розторопші
використовується частина: насіння
час збору: серпень-вересень

Опис рослини: Багаторічна або дворічна рослина висотою 60-150 см, з прямостоячим стеблом, покритим борошнистим нальотом. Один з найкрасивіших будяків, його часто вирощують на садових ділянках, як декоративна рослина. Листя велике, шкірясте перисто-лопатеве або перисто-розсічене, темно-зелене, плямисте, по краю шипувате. Лілові, рожеві або білі трубчасті квітки зібрані в кулясті кошики. Зовнішні листочки обгортки кошиків з довгими колючками. Плоди – плямисті, темно-коричневі або чорні сім’янки з чубком у 2-3 рази довші за сім’янку.

Розповсюдження: Батьківщина цієї рослини – Південна Європа; у дикому вигляді розторопша поширена у Північній Африці, південній та середній смугах Європи, Малої та Середньої Азії, на півдні Північної Америки та у південній частині Австралії; у Росії – у середній та південній смузі європейської частини, на Кавказі та на півдні Західного Сибіру. Росте на пустирях і покинутих полях, вздовж доріг, на залізничних насипах, часто на сухих та засолених ґрунтах.

Зрілі насіння заготовляють у серпні – вересні. Траву скошують, сушать на повітрі, обмолочують, Потім насіння досушують на повітрі або в сушарках при 40-50°З відокремлюють від домішок. Термін зберігання – 1 рік.

Вирощування: Процвітає в будь-якому добре дренованому, родючому грунті на сонці, але віддає перевагу грунту з вмістом вапна. Розмножують посівом насіння у травні у відкритий ґрунт. Сіють по 3-4 насінини в одну лунку, потім сходи проріджують.

Застосування: Розпоропша здавна відома своєю здатністю стимулювати та підтримувати роботу печінки та відновлювати її клітини. Навіть у великих дозах препарати розторопші не дають побічних ефектів. Розторопша входить у фармакопею Росії та більшості країн Західної Європи. Фармацевтична промисловість випускає екстракт і настоянку розторопші, і препарати «Холелітін», «Сілібор», «Легалон» та «Карсил», які містять флаволігнати з плодів цієї рослини. Екстракт плодів входить до складу кількох комплексних жовчогінних засобів. У народній медицині розторопшу застосовують ширше, використовуючи як плоди, але листя і коріння. Нижнє листя подрібнюють, попередньо видаливши з них колючки, і прикладають до ран, порізів і садна; пов’язку змінюють 1 -2 рази на день. Регулярне вживання соку по 1 ст. л. вранці натщесерце налагоджує роботу кишечника, нормалізує обмін речовин (зокрема пропадають прищі та вугри), покращує загальний стан. Гомеопатичний препарат Carduus marianus також призначають при захворюваннях, що супроводжуються больовими відчуттями у печінці та жовчному міхурі.