Оливка європейська або оливкове дерево (Olea europaea)

Оливка європейська або оливкове дерево
Olea europaea

Маслина введена в культуру на Близькому Сході або Середземномор’ї за три тисячоліття до нової ери. Достовірно відомо, що у VI ст. до нової ери європейську маслину вирощували в садах Стародавньої Греції, а потім і Римської імперії. У ті часи ця культура мала велику шану. Гілка оливкового дерева вважалася символом світу. Переможців на олімпіадах нагороджували вінком із оливкових гілок.

Опис: вічнозелене дерево або великий чагарник з сімейства олійних висотою 3-7м, з кривим стовбуром, сильно потовщеним в нижній частині, і кроною, що широко розкинулася. Кора попелясто-або зеленувато-сіра, що розтріскується.

Поширення: у нашій країні маслину вирощують лише у причорноморських районах Краснодарського краю дуже обмеженої площі.

Використовувана частина: лікарською сировиною є плоди і листя.

Застосування: масло, отримане з плодів, використовують як обволікаючий, жовчогінний і легкий проносний засіб, при жовчнокам’яній хворобі, запорах, при гемороїдальних вузлах, що кровоточать, запальних захворюваннях шлунка і кишечника; для зменшення подразнення слизових оболонок, при отруєнні рідинами, що викликають опіки слизової оболонки рота, стравоходу та шлунка, а також як пом’якшувальний засіб при утворенні твердих кірок для змащування саден, забій, укусів бджіл, ос і джмелів, як втирання при укусах собак.
На Русі оливкову олію застосовували при отруєння сильнодіючими отрутами (типу миш’яку), і як глистогінний засіб, при «непереборних» запорах, при болях у животі.
Оливкова олія сприяє зниженню рівня холестерину в крові, тому може розглядатися як профілактичний засіб, що перешкоджає розвитку атеросклерозу та серцево-судинних захворювань.
Оливкова олія служить основою для мазей та пластирів, а також розчинником деяких лікарських речовин, що призначаються у вигляді внутрішньом’язових та підшкірних ін’єкцій.