Мінерали – це неорганічні хімічні елементи. Вони задіяні в багатьох біохімічних і фізіологічних процесах, що підтримують оптимальний ріст і розвиток організму, що забезпечують здоровий стан останнього.

---

Мінеральні речовини не мають енергетичної цінності, як білки, жири і вуглеводи. Однак без них життя людини неможливе.

{module Реклама для статьи}

Мінеральні речовини виконують пластичну функцію в процесах життєдіяльності людини, але особливо велика їх роль в побудові кісткової тканини, де переважають такі елементи, як фосфор і кальцій. Мінерали беруть участь в найважливіших обмінних процесах організму – водно-сольовому, кислотно-лужньому. Багато ферментативних процесів в організмі неможливі без участі тих чи інших мінеральних речовин.
 
Діляться на макроелементи і мікроелементи, які (крім кисню, водню, вуглецю і азоту), потрапляють в організм, як правило, при прийомі їжі.

{module Модуль статьи} 

До макроелементів відносять ті елементи, рекомендована добова доза споживання яких складає більше 200 мг.
До мікроелементів відносять ті елементи, рекомендована добова доза споживання яких не перевищує 200 мг.

 

Велика кількість мінералів становить істотний компонент різних ензимів. Крім того, вони активно беруть участь в регуляції багатьох фізіологічних функціях, включаючи транспортування кисню до кожної з 60 трильйонів клітин людського тіла, виступають в ролі стимулятора м’язових скорочень, різнобічно забезпечують нормальну роботу центральної нервової системи. Мінерали необхідні для росту, збереження функцій, відновлення і здорового стану тканин і кісток.

 

Більшість мінералів в достатку міститься в продуктах харчування. Гострий дефіцит мінералів в організмі представників Західного світу спостерігається рідко. Що стосується основних мінералів, в типовому харчовому раціоні може відчуватися нестача тільки деяких з них. Недолік заліза може спостерігатися у немовлят, швидко зростаючих дітей і вагітних жінок. Також не рідкість дефіцит в організмі цинку і міді, особливо в період хвороби.

{module Реклама для статьи2}

Однак надлишок міді, селену, молібдену, бору, нікелю, алюмінію, хрому, олова, цинку, який може виникнути в результаті забруднення при приготуванні їжі або при вирощуванні рослинних продуктів на грунтах, збагачених деякими мікроелементами, може викликати токсичні явища. Тому в багатьох країнах, в тому числі і у нас, зміст цих елементів в харчових продуктах обмежується. Особливо суворо обмежується зміст таких високотоксичних елементів, як ртуть, кадмій, свинець і миш’як.
Мідь, цинк, залізо і олово в надмірних кількостях також шкідливі для здоров’я.

{module Модуль статьи2}

Недостатнє надходження мінеральних речовин в організм людини призводить до ряду патологічних змін і навіть до розвитку специфічних захворювань, званих мікроелементозів. Перш за все, знижується рівень їх вмісту в крові, і для підтримки життєво необхідної концентрації організм змушений задіяти власні ресурси, наприклад, вимивати з кісток кальцій. В кінцевому підсумку ресурси організму виснажуються, що призводить до розвитку різних захворювань.

 

Перші прояви дефіциту мінеральних речовин багато в чому схожі між собою. Це може бути депресія, тривога, безсоння, дратівливість, слабкість, підвищена стомлюваність і т.д. В подальшому може розвиватися клінічна картина якогось певного захворювання.{module Реклама для статьи3}
Встановлено, що існує взаємозалежність між накопиченням в рослинах певних груп фізіологічно активних сполук і концентрування в них мікроелементів. Наприклад, рослини, які продукують серцеві глікозиди, концентрують кобальт, цинк, марганець, рідше мідь; продукують сапоніни – молібден і вольфрам, а терпеноїди – марганець.

 

За фізіологічної значимості концентріруемих рослинами мікроелементи можуть бути життєво необхідними, менш важливими і навіть шкідливими з точки зору їх впливу на організм людини.{module Модуль статьи3} З повною підставою можна вважати, що терапевтична дія мікроелементів може посилювати активність основного діючого початку лікарських рослин. Також встановлено, що недостатнє або надмірне надходження мікроелементів з продуктами харчування або водою може привести до розвитку у людини важких захворювань обміну речовин, так званих мікроелементозів.