Лікувальні трави
Природа виліковує все – цілюща кожна рослина, кожен камінь!
Медунка лікарська
Легенівка лікарська (Pulmonaria officinalis).
Медуниця лікарська, братик і сестриця, лелека біла, гуньба, гоньба, коньба, дзвоники, живець, копитняк, синій корінь, медуниця, медуниця, медуниця, медовичок, медуничник, медяник, медведниця, первоцвіт, плющ трава, підорешник, попел , зруб трава, парна трава, снитка, суконце, червелинний лист, схемлін, схемлиця, шемелиця, шемелиця, воловий язик, собачий язик.
Аптечне найменування: трава медунки
використана частина: трава
час збору: квітень-травень
Опис рослини: родина бурачникових. Багаторічна трав’яниста рослина. Цвіте в квітні-травні.
Поширений у лісовій і лісостеповій смугах помірної зони Європи та Азії. Росте в тінистих листяних лісах, в заростях чагарників, на узліссях і вологих луках.
Використовувана частина: трава медунки. Суха трава блідо-зеленого кольору, дуже шорстка, майже колюча, без запаху, трав’янистого, слизового, злегка терпкого смаку.
Збір і приготування: квітучі пагони збирають, зрізаючи майже біля землі, зв’язують у пучки і сушать на повітрі, підвісивши в тіні, або в сушарках з хорошою вентиляцією при температурі 45°С, розклавши тонким шаром. Термін придатності – 1 рік.
Вирощування: успішно росте на родючому вологому ґрунті в тіні або півтіні. Розмножують діленням або посівом насіння відразу після їх дозрівання.
Застосування: в народній медицині медунка здавна використовується і досі використовується як пом’якшувальний і відхаркувальний засіб при кашлі, захриплості і болях у горлі. Використовують сечогінну та в’яжучу дію: настій трави використовують при дизентерії, діареї, захворюваннях сечового міхура та для стимуляції діяльності залоз внутрішньої секреції. Зовнішньо застосовують як ранозагоювальний засіб: подрібнену траву у вигляді примочок прикладають до гнійних ран або рани промивають міцним настоєм трави.
