Майоран садовий (Origanum majorana, Majorana hortensis)

Майоран садовий
Origanum majorana (Majorana hortensis)

аптечна назва: трава майорану
використовувана частина: трава
час збору: липень

Опис рослини: майоран – багаторічна трав’яниста рослина заввишки 20-50 см. Листя яйцевидне, сіро-зелене. Квітки білі або біло-рожеві, зібрані в мутовки у пазухах листя. Вся рослина має дуже приємний запах. Цвіте у липні-серпні

Поширення: у дикому вигляді майоран поширений у Південній Європі, Північній Африці та Малій Азії. Майоран давно культивують як пряну рослину. На північ від ареалу природного проростання його вирощують як однорічник.

Використовувана частина: використовують висушену траву майорану, очищену від стебел, та олію. Трава з ароматним запахом і приємним пряним смаком, що нагадує камфору. Майоранову олію отримують зі свіжої квітучої трави. Олія безбарвна або зелена (якщо з сухої трави – жовтувата) з сильним ароматним запахом і гіркуватим, м’ятним смаком; при охолодженні з олії виділяється у вигляді білих кристалів стеороптен, так звана майоранова камфора.

Збір та заготівля: траву збирають перед цвітінням, у фазі бутонізації. Стебла зрізають на висоті 5-6 см від землі, зв’язують у пучки, підвішують та сушать на повітрі в тіні. Термін зберігання –3 роки.

Вирощування: потрібне сонячне, захищене від вітру місце і пухкий живильний грунт. Розмножують насінням на розсаду; сіянці висаджують наприкінці травня.

Застосування: посилює виділення шлункового соку та жовчі, покращує травлення. Настій трави використовують при гастритах, спричинених зниженою кислотністю шлункового соку, хронічних холециститах та ентерити. Мазь вживають при невралгічних болях, вивихах і розтягуваннях, для лікування ран, що гояться, і наривів. Гомеопатичний засіб Origanum majorana застосовують у сексопатології, так як він надає особливий вплив на нервову систему та статеві органи жінок.