Лікувальні трави
Природа виліковує все – цілюща кожна рослина, кожен камінь!
Лаванда вузьколиста (перистолиста)
Lavandula angustifolia
аптечна назва: квіти лаванди, лавандова олія
використовується частина: квітки
час збору: липень
Опис Лаванда колосоподібна, або вузьколиста – багаторічний напівчагарник висотою 40-100 см з прямостоячими, розгалуженими стеблами. Листя лінійно-ланцетове, із загорнутим вниз краєм, сірувато-зелене. Квітки пурпурно-фіолетові, зібрані в колосоподібні суцвіття на вершках стебел.
Розповсюдження. Батьківщина лаванди — Середземномор’я, де вона й досі зустрічається у дикому вигляді на сухих схилах у передгір’ях Піренеїв. В областях із помірним кліматом її культивують як декоративну рослину; вона легко дичає і іноді поширюється сухими, сонячними схилами. Для збирання лікарської сировини лаванду вирощують на спеціалізованих плантаціях.
Частина, що використовується. Використовуються суцвіття лаванди, що зрізаються через один-півтора тижня після початку цвітіння, з них отримують ефірну олію. Основними компонентами ефірної олії є ліналоол та його складні ефіри з різними кислотами, кумарини, фурфурол, бізаболен, цедрін, герніарин, урсолова та оцтова кислоти, а також гераніол, борнеол.
Збір та заготівля. Лікарську сировину заготовляють, як у суцвітті розпуститься більшість квіток. Верхню частину стебел з суцвіттями зрізають і, зв’язавши в пучки, вивішують для сушіння в тіні, в місці, що добре провітрюється. Коли суцвіття висохнуть, квітки відокремлюють від квітконіжок і зберігають у сухому, темному місці. Термін зберігання – 2 роки. Ефірне масло отримують шляхом перегонки з водяною парою.
Вирощування. Культивують у сонячному, теплому, навіть спекотному місці. Грунт повинен бути сухий і добре пропускає воду (гравійний або піщано-глинистий), помірно поживний, з вмістом вапна. У районах, де зимова температура опускається нижче -200С, їй потрібне укриття. Розмножують улітку живцями довжиною 7 см; якщо живці зрізані у серпні, то першу зиму вони мають провести у теплиці.
Застосування. Лавандова олія має антисептичні властивості і широко використовується при лікуванні опіків та шкірних захворювань. Квітки лаванди призначаються як заспокійливий та спазмолітичний засіб при мігренях, неврастенії, серцебиття, а також як жовчогінний засіб та при шлунково-кишкових кольках. Ефірна олія, розчинена в спирті, подразнює шкіру, викликаючи її почервоніння, і використовується місцево у вигляді розтирань при ревматичних болях, невралгії, подагрі. Настій квіток лаванди використовують як вторгнень і болезаспокійливий засіб при болях у шлунку та кишечнику. З цією ж метою роблять теплі припарки із квіток. Квіти лаванди використовують для лікувальних ванн, також для приготування ароматичних подушок. Олія лаванди широко застосовується в лікеро-горілчаній промисловості для ароматизації вин, а також для приготування салатів, різних страв та напоїв. Перемелені суцвіття, листя та стебла використовуються для приготування запашних свічок, які при горінні наповнюють приміщення ароматом та сприяють видаленню москітів та комарів. Аромат сухих суцвіть лаванди оберігає одяг від молі. Олія лаванди здатна вбивати вошей.
