Лікувальні трави
Природа виліковує все – цілюща кожна рослина, кожен камінь!
Куркума біла
Curcuma zedoaria
куркума цедоарію, цитварний корінь, зедоарія, куркума цитварна
Ароматна рослина, що досягає 1 м заввишки; квіти жовті з червоними та зеленими приквітками. Коріння грушоподібної форми, розміром із волоський горіх.
Поширення: зростає від Гімалаїв до Індонезії.
Використовувана частина: коріння, яке має злегка камфорний запах і гірко-пекучий смак.
Застосування: в індійській медицині куркуму вживають при кашлі, аменореї, фарингіті, цукровому діабеті, атеросклерозі, артриті, анемії. Як ароматичний шлунковий болезаспокійливий засіб і як жовчогінний засіб при захворюваннях жовчного міхура та жовчних шляхів, при жовчнокам’яній хворобі, жовтяниці.
Водний настій кореневища пригнічує ріст патогенних грибків, що вражають шкіру. Зовнішньо у вигляді компресів та розтирань використовують для лікування ран, розтягувань зв’язок, забитих місць. Кашку з подрібненого коріння прикладають до хворих суглобів при ревматизмі. Кореневище рослини застосовують при порушеннях менструального циклу, як болезаспокійливий та кровоспинний засіб. У поєднанні з іншими лікарськими рослинами куркуму застосовують при виразці шлунка, гематурії та інших внутрішніх кровотечах. Олію куркуми білої використовують у парфумерії для приготування мила та в’яжучих тоніків. Воно входить до складу антицелюлітних кремів.
