Лікувальні трави
Природа виліковує все – цілюща кожна рослина, кожен камінь!
Кульбаба лікарська
Taraxacum officinale
Бабка, куйбабка, бублики, грядуниця, дойник, подойник, подойница, подойнички, подоїнка, жидівка, зубник, зубний корінь, зубна трава, зуб левовий, зубець, камчадалка, кіючки, одуванчик, молочай, молочайник, молоко, ки, кульбаби, одуйцлеш, дуань, пустодуй, подорожник жовтоцвітний, придорож, порожня трава, попова, попова орія, цикорію, цикорію, цикорію дику, ціхор дикий, цикорій жовтий, ціхорій польовий, цикорій російський, вікорію, цівник.
Аптечна назва:
Коріння кульбаби
Частина, що використовується:
З лікувальною метою використовуються коріння, листя, трава, сік кульбаби. Сухе коріння зморшкувате, темно-бурого кольору, без запаху, слизово-гіркого, злегка солодкуватого смаку. Сухе листя без запаху, зі слизово-гірким солонуватим смаком.
Час збору:
Квітень-травень
Опис:
Сімейство складноцвітих. Багаторічна трав’яниста рослина. Цвіте з весни до пізньої осені.
Збір та заготівля:
Коріння кульбаби найкраще заготовляти ранньою весною, у квітні-травні. Рослина викопують із землі, обтрушують від землі, корінь розщеплюють уздовж і перед сушінням пров’ялюють до припинення закінчення соку. Потім коріння разом листовою розеткою підвішують для просушування в місці, що добре провітрюється. У хорошу погоду коріння висихає за 10-15 днів. Можна сушити у сушарках при температурі 40-50°С. Сушка вважається закінченою, коли коріння стає ламким. Термін зберігання – 3 роки.
Вирощування:
Росте в будь-якому ґрунті за винятком топкою, на сонці та у півтіні. Розмножують насінням або поділом куща.
Розповсюдження
Кульбаба лікарська повсюдно поширена в Європі та Азії у всіх районах, крім арктичних і високогірних. Рідше зустрічається у Північній та Південній Америці, Австралії та Новій Зеландії. Росте як бур’ян на луках, біля доріг, у салах, парках, часто утворює суцільні зарості.
Хімічний склад:
Рослина містить вітаміни С, А, В2, Е, РР, холін, сапоніни, смоли, гіркий глікозид тараксацерин, солі марганцю, заліза, кальцію, фосфору, протеїну. У коренях виявлено значну кількість інуліну. Восени коріння містить до 18% цукрів. У коренях кульбаби знайдені тараксасгерол, бстаситостерин, стигмастерин, аспарагін, каучук, жирна олія, що складається з гліцеридів олеїнової, мелісової, пальмітинової, лінолевої та цератинової кислот, слизу, дубильних речовин.
Застосування:
Кульбаба як лікарська рослина був відомий з незапам’ятних часів і в наш час широко застосовується в народній медицині багатьох країн.
Рослина має жовчогінну
