Конюшина золотиста (Trifolium strepens)

Золотозахисник золотистий
Trifolium strepens
конюшина золотиста, конюшина шарудить

Опис: трав’яниста однорічна рослина. Стебло висотою 15-40 см пряме, припіднімається, гіллясте, покрите короткими волосками. Листя чергове, трійчасте, з листочками на рівних, коротких черешочках; прилистки довгасто-ланцетні. Квітки жовтого кольору, після відцвітання буріють (зібрані по 25-40 суцвіття – пухкі кулясті або довгасті головки). Плід – біб з одним насінням. Цвітіння у червні-липні.

Поширення: європейська частина, Кавказ, Західний Сибір, південь Далекого Сходу. Зустрічається на суходолових луках, лісових узліссях, околицях доріг, берегах річок, зазвичай на піщаних ґрунтах.

Частина, що використовується: трава (стебла, листя, суцвіття, квітки). У ній знайдено флавоноїди (в %): флавоноли 2,2, ізофлавони 1,88; біоханінА, рутин, кемпферол, кверцетин, ізорамнетин, геністеїн, трифолін, гіперозид, ізокверцитрин, ононін, 7-глюкозид біоханіна А, трифолін, гіперозид.

Застосування: рослину заварюють як чай і п’ють при проносах, білях; настоянку на горілці застосовують при слабкості, шумі в голові, непритомності, як болезаспокійливий і заспокійливий засіб; у водяному відварі купають неспокійних дітей.
Вважають, що препарати з трави конюшини надають сприятливу дію на роботу серця та легень.