Опис: багаторічна трав’яниста рослина, з розеткою прикореневого листя. Стебло невисоке, округле, голе. Листя дуже зближене, розпростерте, зворотноовальне, слабовійчасте. Квіткова кисть парасолькоподібна. Оцвітина жовтувато-біла. Плоди темно-сині, з 3 неповними гніздами. Цвіте у травні-червні.
Поширення: поширена Далекому Сході. Росте у лісах, переважно хвойних з моховим покривом, рідше у змішаних.
Частина, що використовується: з лікувальною метою використовують корінь. У всіх частинах містяться діосгеїїн, гелоніогенін та їх глікозиди.
Вирощування: рослина віддає перевагу помірному літньому теплу, стійкій вологості повітря, не переносить сильних зимових холодів. Розмножують насінням. Висівають під зиму на гряду. Грунт повинен бути пухким, досить поживним, з переважанням листового перегною. Її необхідно підтримувати у вологому стані, але не допускати вогкості.
Застосування: у Китаї відвар або спиртову настойку з коренів використовують при забитих місцях і саднах, порізах та фізичній втомі. При передозуванні може виникнути пронос.