Кірказон ломоносоподібний або звичайний (Aristolochia clematitis)

Кірказон ломоносоподібний або звичайний
Aristolochia clematitis
злая трава, змеевник, киркажун, киркашун, кокорнак, кокорник, кокорняк, кокорва, гуколь, кумашник, кумашные яблоки, кутяшьи яблоки, кутяшьи ягоды, лихорадочная трава, меч-трава, мяч-трава, пухлянка, плиновник, пхиновник, хиновник, филовник , фінівник, філільник, филийник, пховник, пхиховник, філонник, філонік, філонік степовий, філінік, фелонік, фіона, хвилівник, хвальник, хвелінник, хвалинник, хвойличник, раст, ріст, ласт, розторопша, рожальниця , цілильник, шишковник, щиковик, яблуко земне

використовується частина: кореневища, листя, рідше плоди
час збору: листя – травень-червень, кореневища – серпень-вересень

Опис рослини: сімейство кірказонових. Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 30-40 см, з повзучим кореневищем і простим прямостоячим стеблом. Листя чергове, черешкове, яйцеподібне або округле, з рівним краєм. Квітки жовті, зібрані в пучки у пазухах листя. Плід-грушоподібна висяча коробочка з зморшкуватим насінням. Цвіте у травні-червні, плодоносить у липні-вересні.

Розповсюдження: поширений на півдні помірної зони Європи, Азії та Північної Америки, що зустрічається в Північній Африці. Росте на заливних луках, серед чагарників, у лісах, ярах, на берегах річок, іноді в садах та городах. У Європі кирказон ломоносоподібний вирощують на плантаціях як лікарську рослину.

Використовувана частина: кореневища, листя та плоди. У кореневищах містяться алкалоїди: аристолохін, магнофлорин, ефірна олія, гіркі та дубильні речовини, аристохолієва кислота. У листі знайдено аристохолін, аристохолієву кислоту, ефірну олію (до 0,1%), невивчений глікозид, сапоніни, органічні кислоти, каротин; в насінні – аристохолін, аристохолієва кислота та жирна олія.

Збір та заготівля: траву збирають під час цвітіння та сушать на повітрі, розкладаючи тонким шаром. Кореневища викопують восени, очищають від землі, обмивають, ріжуть на частини та сушать у сушарках при температурі 50-60°С. Термін зберігання – 2 роки.

Вирощування: для успішного культивування потрібно добре дренований, глинистий, багатий на органіку грунт і сонячне або напівтінисте місце. Розмноження насінням дуже трудомістке та ненадійне: насіння необхідно піддати холодній стратифікації протягом 3 місяців, потім перед посівом замочити на 48 годин, але і в цьому випадку через 1 -2 місяці проросте лише 30% насіння. На невеликих ділянках кірказон простіше розмножувати поділом куща.

Застосування: препарати кореневищ мають бактерицидну та ранозагоювальну дію. Давно зазначено, що вони благотворно впливають на серцевий м’яз, мають сечогінну та жовчогінну дію та розслабляюче діють на гладку мускулатуру матки. У науковій медицині кірказон застосовують рідко, але в народній медицині настої та відвари кореневищ та листя рослини використовують при нерегулярних та хворобливих менструаціях, а також як сечогінний, потогінний та відхаркувальний засіб. Зовнішньо відвар кореневищ і листя застосовують при фурункулах, абсцесах і свербежі шкіри.