Лікувальні трави
Природа виліковує все – цілюща кожна рослина, кожен камінь!
Касатик жовтіший або аероподібний
Iris pseudacorus
Касатик болотний, касатик водяний, ірис жовтий, ірис несправжньоаїровий, ірис водяний, ірис аіровідний.
Єр, ір, козачок, кіски, касиці, кашиць, коржик, лузик, вузьок, ужички, огірковик, земляні огірки, осока (трава), дикі огірки (плоди), півник, квітник, рогоза, косиці, шабельник менший, сердечник, болотний фіпівник, чистяк, друкар, палотник, коржик, чікань, карбування, куга, тростина, лялька, лапачуга, цибулина, дзвіночки, щатарок, кордовник, жовта водяна лілія, тюльпан дикий.
Опис: сімейство ірисових. Багаторічна трав’яниста рослина. Кореневище товсте, горизонтальне. Стебло 60-100 см, суцільне, багатоквіткове. Листя мечоподібне, розташоване в два ряди і звернене до стебла ребристою стороною. Приквітки трав’янисті, на верхівці перетинчасті. Квіти правильні, золотаво-жовті; три зовнішні частки оцвітини відігнуті вниз, більше трьох внутрішніх прямостоячих часток; тичинки приховані під пелюсткоподібними приймочками, що захищають пильовики від дощу. По положенню приймок розрізняють квіти двоякого роду: в одних приймають рильця до листочків оцвітини, а в інших відстоять на 8-10 міліметрів. Цвіте у травні, червні.
Поширення: зустрічається в лісостеповій та степовій зонах Західного, Середнього та Східного Сибіру. Росте на степових луках, узліссях березових лісів, на берегах річок.
Використовувана частина: з лікувальною метою використовують кореневища та листя. Кореневища касатика болотного містять вуглеводи, кумарини, флавоноїди, органічні кислоти (лимонну, молочну, фумарову, хіну, шикімову, яблучну), тритерпеноїди та інші сполуки. У листі виявлені пірогаллол та віолоксантин.
Застосування: у народній медицині кореневища застосовують як засіб, що регулює менструації. У медицині Тибету кореневища, під назвою «бу-шов-ци», входить до складу кровоспинних зборів і використовується у вигляді порошку при сепсисі і різних інфекціях. Препарати з касатика жовтого, мають в’яжучу, відхаркувальну, протизапальну, сечогінну, кровоспинну та глистогінну дію. Водний настій висушених кореневищ використовують для лікування опіків, гнійних ран, виразок, а також для полоскання рота при хронічному та гострому гінгівіті, зубному болю. При геморої ефективні сидячі ванни з настоєм свіжих кореневищ. Настій кореневищ на олії використовують для розтирання шкіри при артритах і міозитах.
