Лікувальні трави
Природа виліковує все – цілюща кожна рослина, кожен камінь!
Ялівець козацький
Juniperus sabina
Опис: дводомний чагарник, що стелиться, висотою 1-1,5 м. Швидко розростається в ширину і утворює щільні чагарники. Рідше трапляються невеликі дерева до 4 м заввишки з вигнутими стволами. Хвоя двох типів: у молодих рослин голкоподібна, прямостояча, загострена, 4-6 мм завдовжки, зверху — синювато-зелена, м’яка, з серединною жилкою, що чітко виділяється; у дорослих рослин хвоя лускоподібна. Характерною ознакою виду є різкий запах, який видають хвоя та пагони при розтиранні. Шишки пониклі, дрібні (5-7 мм), буро-чорні з сизим нальотом. Насіння дозріває восени і навесні наступного року. Кора червоно-коричнева, що відшаровується.
Розповсюдження: зустрічається на Північному Кавказі, на Південному Уралі, у Західному та Східному Сибіру, на Дону, у Криму, Закарпатті, Середній Азії. Росте на сухих місцях, на піщаному та крейдяному грунті, на кам’янистих схилах та скелях.
Частина, що використовується: з лікувальною метою використовують молоді річні гілки з листям. У гілках і листі ялівцю козацького міститься ефірна олія, флавоноїди, глікозид пініпікрін, дубильні речовини, галова кислота, смола, віск, аскорбінова кислота. Основною складовою ефірної олії є спирт – сабінол.
Вирощування: рослина зимостійка, посухостійка, світлолюбна. До ґрунту невимогливо.
Застосування: водний настій у дуже невеликих кількостях застосовують при болях у суглобах при хронічних поліартритах, лихоманці, паралічі, істеричних нападах і проти глистів. Зовнішньо порошок подрібненого листя втирають у волосисту частину голови при облисенні, а також місцево використовують для загоєння гнійних ран та виразок.
Свіже подрібнене листя, змішане і розтерте зі свинячим салом або вершковим маслом, використовують при парші, корості, різних лишаях і для виведення бородавок.
