Акація жовта (Caragana arborescens)

Аптечна та місцева назви:

Акація жовта. Карагана деревоподібна, гороховник.

Використана частина:

Квітки, листя, плоди, кора гілок.

Час збору:

Квітки – травень-червень, листя – травень-серпень.

Опис:

Листя складне, парноперисте, складається з 4-8 невеликих яйцевидних листочків. Квітки жовті, поодинокі чи зібрані у невеликі пучки. Цвіте у травні – червні.

Збір і заготівля:

Квітки збирають у травні, листя – протягом усього літа. Їх розкладають тонким шаром та сушать на свіжому повітрі під навісом.

Вирощування:

Добре росте в піщано-глинистому грунті на сонці або півтіні. Розмножують навесні посівом насіння розсадні ящики. Коли сіянці підростуть, їх пікірують в окремі горщики, а за 1-1,5 місяці висаджують на постійне місце.

Поширення:

У природних умовах жовта акація росте в лісовій та лісостеповій зонах України, а також у Північному Китаї та Монголії. Росте в розріджених лісах, на відкритих схилах, на берегах річок. Нині карагана широко поширилася Європою. Зараз це звичайна рослина парків, скверів та приміських селищ.

Хімічний склад:

Листя акації жовтої містить флавоноїд рутин (5,3%), каротин та аскорбінову кислоту, плоди – вуглеводи (крохмаль, целюлозу), дубильні речовини (до 2%), жирне масло та інші сполуки.

Застосування:

В Україні жовта акація з XVIII в. була відома як харчова рослина і хороший медонос, лише пізніше її листя і кору стали використовувати з лікувальною метою.
У народній медицині кору та коріння застосовують як пом’якшувальний засіб при застуді. Настій листя та квіток використовують при головному болі, печії, захворюваннях печінки, атеросклерозі. Відваром листя промивають рани і полощуть рот при стоматитах та гінгівітах. Мед, отриманий з рослини, вважається надзвичайно цілющим і використовується для лікування авітамінозу, виснаження, занепаду сил.