Аґрус звичайний
Grossularia reclinata
використовувана частина: плоди
час збору: липень-серпень
Опис рослини: Ботанічна характеристика. Сімейство каменяломкові. Колючий чагарник. Листя дрібне, 3-5-лопатеве. Квітки зелені або червоні; дрібні. Плоди — ягоди різної величини, форми, забарвлення та смаку, гладкі або опушені, з великою кількістю насіння: Цвіте у травні, плоди дозрівають у липні — на початку серпня.
Поширення: аґрус зустрічається в природних умовах на Кавказі та Західній Україні, а в дикому вигляді — у середній смузі європейської частини. Культивують у центральних областях Росії, Україні, Білорусії та Прибалтиці.
Частина, що використовується: Ягоди. Аґрус називають «північним виноградом». У ягодах міститься до 13,5% цукру, більше 2% органічних кислот, мінеральні елементи (особливо багато міді), пектини, дубильні речовини. У ягодах є вітаміни С (35 мг%), Р (0,25 мг%), групи, каротин.
Збирання та заготівля: Ягоди збирають у липні-серпні і вживають або свіжими, або у вигляді соків, компотів та ін.
Вирощування: Вирощують у сонячному або напівтінистому місці з родючим вологоємним ґрунтом. Добре висловлюється на внесення органічних добрив. Агрус – досить зимостійкий чагарник і в холодно-помірній зоні не вимагає укриття на зиму. Розмножують відведеннями у червні-липні або зеленими живцями довжиною 10-15 см у липні-серпні.
Застосування: Ягоди солодкоплідних сортів їдять у свіжому вигляді. Народна медицина радить вживати їх як жовчогінний засіб, при захворюваннях нирок та сечового міхура. Агрус корисний при недокрів’ї, ламкості капілярів шкіри, при атонії кишечника, цінується в дитячому та дієтичному харчуванні. Вживання великої кількості ягід аґрусу рекомендується за дотримання низькокалорійної дієти у разі порушення обміну речовин та ожиріння. Для дітей є загальнозміцнюючим та протиалергічним засобом, можливо, через високий вміст пектину. З ягід аґрусу варять варення, джем, повидло, компоти, маринади.