Володушка серпоподібна
Bupleurum falcatum

аптечна назва: корінь володушки
використовується частина: корінь
час збору: вересень-жовтень

Опис: багаторічна трав’яниста рослина висотою 20-80 см, з численними гіллястими від основи стеблами. Прикореневі і нижні стеблові листи набагато більші і ширші за середні і верхні, на досить довгих (до 10-15 см) черешках. За формою листя варіюють від еліптичних або оберненояйцевидних до майже округлих. Квітки світло-жовті, на дуже коротких квітконіжках, зібрані по 10-15 квіток у нечисленні парасольки з 5-7 нерівними променями.

Розповсюдження: Поширена на північному заході Європи, на півдні Сибіру, ​​у Північному Китаї та на Кавказі.

Збір та заготівля: Коріння заготовляють восени, наприкінці вегетаційного періоду. Їх викопують, обмивають холодною водою і видаляють дрібні коріння та пошкоджені частини. Потім коріння ріжуть на частини і сушать під навісом або сушарках при температурі 40°С.

Вирощування: дуже легка в культурі Вона добре росте на сонці майже в будь-якому родючому, проникному ґрунті. Розмножують посівом насіння на розсаду провесною. Насіння проростає через 2-6 тижнів. Підрослі сіянці пікірують в окремі горщики та влітку висаджують на постійне місце. Можливе розмноження поділом куща навесні.

Застосування: корінь має заспокійливу, жовчогінну та протизапальну дію. У сибірській народній медицині настій кореня вживають при лихоманці, сильному нервовому збудженні, інфекційних захворюваннях та міжреберній невралгії. Сучасна медицина успішно використовує володінку при лікуванні гепатиту. Володушка покращує роботу не тільки печінки, а й жовчовивідних шляхів, знімає спазми та запалення, надає захисну та заспокійливу дію на органи шлунково-кишкового тракту. Зовнішньо настій застосовують для промивань при захворюваннях очей, свербіжних і гнійних захворюваннях шкіри.