Водяника чорна
Empetrum nigrum
батівка, водянка, водяниця, вороника, ворониця, верес ягідний, верес з чорними ягодами, верис, голубинець (Малор.), ерник ягідний, чорний, накамник чорний, сіха, сіха, сциха, засунха, шикша, сикша

використовувана частина: трава
час збору: березень-квітень

Опис: вічнозелений гіллястий чагарник. Стебло лежаче. Гілки, що піднімаються, густо облистяні, 20-50 см. Листя лінійно-довгасті, дрібні, жорсткі, із загнутими вниз краями. Квітки дрібні, сидячі, пазушні, блідо-червоні, дводомні. Чашечка та віночок 3-листові. Тичинок 3. Товкач один з лопатевим рильцем. Плоди – чорні ягоди. Ягоди їстівні. Цвіте навесні.

Поширення: у північній та середній Європейській Росії, на Кавказі та в Сибіру, ​​росте на торф’яних болотах, у сирих місцях у тундровій та полярно-арктичних зонах.

Частина, що використовується: лікарською сировиною є гілки (трава), зібрані під час цвітіння. Рослина містить бензойну, оцтову кислоти, пектинові дубильні речовини, флавоноїди, смоли, каротин, вітамін С.

Збір та заготівля: верхні частини квітучих пагонів зривають, розкладають шаром 3-5 см і сушать у тіні на повітрі або в приміщенні, що добре провітрюється.

Вирощування: сонячна ділянка з вологим піщано-торфовим грунтом. Розмножують живцями довжиною 3-5 см; більшість живців укорінюється через 3 тижні.

Застосування: препарати водяники мають протизапальну, антисептичну, ранозагоювальну, в’яжучу і спазмолітичну властивості. У народній медицині настій трави водяники використовують при судомах, епілепсії, хронічному гастриті, функціональній
діареї; зовнішньо – для полоскання при стоматиті, для протирання шкіри при вуграх і як примочки при ранах і виразках. Водянка здавна відома як засіб, що діє заспокійливо. Тому настій трави (ст. ложка трави на склянку окропу) застосовують при втомі, головному болі, при нервових функціональних розладах, а також проти цинги.
У медицині Тибету водянкою лікують захворювання нирок і сибірку.
У Забайкаллі настій трави використовують при лікуванні епілепсії та паралічу. Ненці та ханти гілки водянки, вимочені протягом півгодини у теплій воді, прив’язують до ран та садна для швидкого загоєння.