Василистник водозборолистий
Thalictrum aquilegifolium
боже крісло, василистник високий, гризна трава, старий дуб, живитель, заселіса, заселина, заселиха, золото, золотник, чортове золото, кислиця заяча, козли, дзвіночки, лілійка, м’ята чортова, срібна трава

аптечна назва: трава василістника малого
використовується частина: трава, рідше коріння
час збору: червень-липень

Опис: багаторічна трав’яниста рослина, до 50-120 см. Листя двояко- та троякоперисте, з округлими та надрізано-місточастими листочками; при підставі розгалужень черешка знаходяться прилистки. Квіти дрібні, зібрані щиткоподібною волоті; оцвітина чотирилиста, по розкриванні квітки швидко опадає. Тичинок багато, тичинкові нитки вгору потовщені, блідо-лілові, червоні. Насіння нечисленне, повисле, на довгих ніжках, з ледь помітним стовпчиком. Цвіте у травні, червні.

Поширення: поширений у лісовій та лісостеповій зонах Євразії. Росте на вологих ґрунтах у розріджених лісах, на галявинах і узліссях, на берегах річок і струмків. У Росії її з XVIII в. василистник культивується як декоративна садова рослина.

Використовувана частина: з лікувальною метою використовують траву, коріння.
Рослина містить алкалоїди, кумарини, ціаногенні сполуки, фенолкарбонові кислоти, кемпферол, кверцетин, кумарини. У плодах виявлено жирне масло, вищі жирні кислоти.

Збір та заготівля: траву збирають під час цвітіння та сушать під навісами, розкладаючи тонким шаром. Термін зберігання сировини – 3 роки.

Вирощування: невимогливий до ґрунту, але краще росте на вологих багатих ґрунтах.

Настоянку трави застосовують для лікування гіпертонічної хвороби на ранніх стадіях. У народній медицині настій трави застосовують при кровохарканні та жіночих хворобах, що супроводжуються матковими кровотечами. Зовнішньо відвар листя вживають для обмивань при шкірних висипах, виразках, ранах. Відвар і настій коренів використовують як припарки при ревматичних суглобових болях.