Адамів корінь або Тамус звичайний

Tamus communis
переступ, водогін, недоступ, лучшеура, сальний корінь

Аптечна назва:

Корінь томусу

Частина, що використовується:

Кореневище, іноді листя і верхівки молодих рослин та насіння. У соку томусу містяться ще не вивчені сильнодіючі та роз’їдаючі речовини. Коріння містить мурашину та щавлеву кислоти, глікозиди, сапоніни, дубильні та ін. речовини.

Час збору:

Березень – жовтень.

Опис:

Багаторічна трав’яниста рослина. Корінь стрижневий, товстий, соковитий, до 1 м; зовні бурий, усередині білий. Стебло тонке, кучеряве, лазить по невеликих деревах і чагарниках, від 1,5 до 3 м. Листя велике, довгочершкове, серцеподібне з дугоподібним жилкуванням. Квітки дрібні, зеленувато-жовті, одностатеві, зібрані в кисті: тичинкові з 6 пелюсток, що зрослися; тичинок 6 – у довгих гіллястих кистях, маточні мають майже таку ж оцвітину; маточка з 3 плодолистків, з нижньою тригнездной зав’яззю – в коротких негіллястих кистях. Плід – червона ягода, до 5 насіння. Насіння кругле, червонувато-коричневе. Цвітіння з травня до липня.

Збір та заготівля:

Збір коренів можна проводити з березня до жовтня. Їх вживають переважно у свіжому вигляді. Оскільки коріння отруйне, збір потрібно проводити у рукавицях.

Вирощування:

Рослина морозостійка і укриття не потребує. Вирощують у пухкому, вологому, добре дренованому вапняному ґрунті. Можна розмножувати насінням, проше – шматками кореневища, яке беруть із дорослих рослин.

Поширення:

Північний Кавказ, Закавказзя, Крим; росте в лісах та між чагарниками.

Хімічний склад:

Тому звичайний містить гістаміноподібні дратівливі речовини, алкалоїд, слиз і глікозиди. Тому при зборі заготівельники одягають щільний одяг, щоб уникнути подразнення шкіри. Відомо, що томус містить глікозиди: за деякими даними, ця речовина типу брионина, за іншими джерелами, в корі містяться сапоніни та незначна кількість алкалоїдоподібних речовин. Ягоди адамового кореня містять слиз і каротиноїди, серед яких виявлені лікопін та лікоксантин. Ягоди томусу отруйні.

Застосування:

У народній медицині рослина застосовується при ревматизмі, радикуліті, остеохондрозі, подагрі, ішіасі, поліартриті.

Ефективний томус при артриті, бурсіті, шпорах, ударах, синця, артрозі (деформуючий).

Використовується томус при бронхітах, тромбофлебітах, запаленні вуха, варикозному розширенні вен, геморої, запаленні легень, придатків, нирок, плевриті, водянці. Також при туберкульозі легень, виразці шлунка, статевої слабкості, запаленні сечового міхура, бородавках, екземі.
Вживають томус для розсмоктування синців і синців, при невеликих ранах – як загоювальний засіб.

Протипоказання:

Лікування томусом не можна проводити при гіперчутливості до рослини. Протипоказаний засіб дітям до 3х років, вагітним і жінкам, що годують. Слід враховувати, що внутрішнє застосування адамового кореня може спричинити: подразнення травного тракту, завищені дозування засобу можуть спровокувати діарею та блювання. Зовнішній настій на коренях застосовують з обережністю, т.к. він може залишити на шкірі опік. Ягоди рослини не можна вживати, вони отруйні.

Здоров’я Вам!