Опис: багаторічна трав’яниста рослина з товстими крихкими кореневищами та довгими лежачими і висхідними стеблами висотою 10-40 см. Листя лінійноланцетове, сірувато-зелене, плоске, жорстке, загострене. Цвіте у червні-серпні.
Поширення: зустрічається у південних районах Європи, на півдні Західного Сибіру та в Середній Азії. Злак був завезений на Бермудські острови і там поширився. Росте на луках, трав’янистих схилах, на пісках, біля доріг і як злісне кореневищне бур’ян на полях.
Частина, що використовується: корінь. У корені містяться сапоніни, органічні кислоти та їх похідні, солі яблучної кислоти, слизові речовини, цукру, крохмаль, вітамін В2, жирна олія та полісахарид тритицин.
Застосування: рослина має діуретичні та проносні властивості. Сечогінний ефект обумовлений судинорозширювальною дією на судини нирок. Проносний ефект виникає за рахунок високого вмісту в рослині слизових речовин та сапонінів. Настій кореневищ застосовують внутрішньо при хворобах органів грудної порожнини, сечостатевих органів та як тонізуючий, загальнозміцнюючий засіб. Кореневища цієї рослини включають до зборів, які використовують при папіломі сечового міхура, гломерулонефриті, нирковокам’яній хворобі, гіпертрофії простати, імпотенції.
Календар збору лікарських рослин КВІТЕНЬТРАВЕНЬЧЕРВЕНЬЛИПЕНЬСЕРПЕНЬВЕРЕСЕНЬЖОВТЕНЬ КВІТЕНЬ Береза – брунькиБрусниця – листяГорець зміїний – кореневищаОман високий – кореневища з коріннямДуб –