Кропива дводомна (Urtica dioica)

жилива, джгучка, паліла, жигала, жигалка, кропива велика, пекуча, лялька, проста, кропива жалюча, костриця, стрекава, стрєкавка, стрекавіна, стрєківа, страківа

Аптечна назва:

Листя, корінь або насіння кропиви

Використана частина:

Листя, рідше коріння, плоди

Час збору:

Червень-липень.

Опис:

Дводомна багаторічна трав’яниста рослина, вкрита жалкими волосками. Кореневище повзуче, галузисте; стебло – прямостояче, чотиригранне, 50-180 см. Листки прості, довгочерешкові, супротивні, до 20 см. і до 9 см ., яйцеподібно-ланцетоподібні і широкояйцеподібні, темно-зеленого кольору, загострені, біля основи серцеподібні, краї гостро- і великопилчасті із зігнутими до верхівки зубцями, з прилистками. Поверхня листка шорстковолоса, особливо багато волосків уздовж жилок. Квітки жовто-зелені, дрібні, одностатеві, чотиричленні, зібрані у розгалужені колосоподібні суцвіття, трохи довші за черешки листків, у пазухах яких вони містяться. Плід — горішок. Цвіте у червні–серпні, плодоносить у серпні–вересні.

Збір і заготівля:

Листя збирають під час цвітіння рослини. Роблять це в захисних рукавицях, так як свіже листя жалить до опіків. Сушена трава без запаху, гіркувато-трав’янистого смаку. Листя сушать під навісами, розсипавши шаром 3-5 см і періодично перемішуючи. Термін зберігання – 2 роки. Кореневища викопують на весні або восени, очищають від землі і сушать під навісами або в сушарках при температурі 40°С. Термін зберігання – 2 роки.

Вирощування:

Непогано росте й сама собою, але все ж краще розвивається на спеціально удобреній і підготовленій ділянці. Розмножують кропиву насіннєвим і вегетативним способами (відрізками кореневищ). Спеціальної передпосівної обробки насіння кропиви не потребує, проте стратифікація впродовж місяця при температурі від 0 до 5 ºC може підвищити його прорісність на 20-30 %.

Поливати кропиву краще джерельною, колодязною або дощовою водою, підігрітою на сонці. Кропива вимоглива до вмісту в ґрунті азоту, однак мінеральні добрива на ділянку краще не вносити. Підживлюйте кропиву перепрілим компостом або гноєм. Що стосується хвороб і шкідників, то до них кропива стійка. Проблеми у неї можуть виникнути тільки з метеликом кропив’янкою, гусінь якого доведеться збирати в червні вручну. Полегшує роботу те, що гусениці кропив’янки живуть скупченнями, однак, збираючи їх, не забувайте про техніку безпеки: кропива дуже пекуча.

Поширення:

Кропива дводомна широко поширена в помірній зоні обох півкуль. Росте як бур’ян, у вологих тінистих місцях, на берегах річок, в ярах, на узліссях, галявинах і горах, часто утворюючи великі зарості.

Хімічний склад:

Листя кропиви дводомної містить вітаміни: філохінон (вітамін К₁) – 0,2%, каротиноїди – до 50 мг%: β-каротин – до 60%, гідрокси-α-каротин, лютеоксантин, лютеїн-епоксид, віолаксантин, ксантофіл, ксантофіл-епоксид; аскорбінову кислоту (вітамін С) – 0,6%, тіамін (вітамін В₁), рибофлавін (вітамін В₂), пантотенову кислоту (вітамін В₃), токофероли (вітамін Е), нікотинову кислоту (вітамін РР); хлорофіл – 5%, вуглеводи: крохмаль – 10%, камеді; органічні кислоти: щавлеву, бурштинову, фумарову, молочну, лимонну, хінну, мурашину, кремнієву, масляну, гліколеву, гліцеринову; фенолкарбонові кислоти: галову, в гідролізаті n-кумарову, кавову, ферулову; кумарини: елагову кислоту; флавоноїди: в гідролізаті кверцетин; дубильні речовини – 3,1%; азотвмісні сполуки: алкалоїди – 0,019-0,29%, ацетилхолін, гістамін, 5-гідрокситриптамін; глікозид уртицин, етерну олію: метилгептенол, ацетофенон; стероїди: ситостерин, порфірини; макро- і мікроелементи: Si, Fe, Cu, Mn, B, Ti, Ni. У коренях К.д. є лектини, вуглеводи; стероїди: β-ситостерин; дубильні речовини; алкалоїди: нікотин; у насінні – жирна олія – 16-33%, у складі якої – лінолева кислота.

Застосування:

Препарати мають кровоспинну, жовчогінну, сечогінну та загальнотонізуючу дію, знижують рівень цукру та холестерину в крові та підвищують рівень гемоглобіну. Настій листя – старовинний засіб, що застосовується при маткових, гемороїдальних та шлунково-кишкових кровотечах. Листя входить до складу багатьох шлункових, ниркових, кровоспинних зборів, а також кропиву застосовують проти недокрів’я (анемія) і як полівітамінний засіб. Борщі та салати з молодого листя кропиви здавна і до наших днів вживають при весняному авітамінозі. Сік свіжої кропиви покращує обмін речовин, посилює травлення, активізує функції нирок, збільшує виділення шлаків. Зовнішньо у вигляді ванн і примочок настій і сік використовують при екземах і дерматитах, а також при ранах, що гнояться, виразках, фурункулах. Використовують для цього і примочки зі свіжого листя. Відвар коренів та кореневищ – народний засіб від фурункульозу, висипів та вугрів.