Котяча лапка дводомна (Antennaria dioica)

Котяча лапка дводомна
Antennaria dioica
авдульки, братки, сльози, анікіни сльози, бабник, бабик, безсмертна, богородичина трава, білена, білуха, білошийка, волосцева, гвоздика біла і червона, грижник, грижова трава, грижник трава, грудка ячия лапка, заяча трава, золотушник, камчуг, кашка рожева, катишка, котяча лапка, коце-лапки, котячки прості, кішечки, лапки, мертве зелле, могильник, волохатий баранчик, нечу, , пупівник, пухирець, перекладна трава, пухлин, пісковика, напівцвіт, призорна, пух, розпустка, скочики, сорокоприточна, сушениця, сухопут, стократка, кмин білий і червоний, рожевий цмин, темрява, стежка, уквап, уквоп-трава, холодянка, шерстник, шадрик

аптечна назва: трава котячої лапки
використовувана частина: плоди
час збору: червень-вересень

Опис: сімейство складноцвітих. Багаторічна трав’яниста рослина, 8-20 см, з повзучими пагонами. Цвіте у травні та червні.

Поширення: поширена в помірній та помірно-холодній зонах Європи, Азії та Північної Америки. Росте на пасовищах, луках та лісових галявинах, серед чагарників.

Частина, що використовується: з лікарською метою використовуються трава і квіткові кошики, що збираються в період цвітіння. Хімічний склад котячих лапок вивчений; вони містять дубильні речовини, смолу, сапонін, вітамін К та фітостерин.

Збір та заготівля: квітуча трава або окремо квітки збирають протягом усього літа і сушать на повітрі під навісами. Термін зберігання – 1 рік.

Вирощування: дуже стійка до посухи і добре росте в легкому, проникному, досить бідному грунті, але обов’язково на відкритому, сонячному місці. Насіння висівають навесні в холодну парник, неглибоко вдавлюючи їх у ґрунт.

Застосування: застосовується трава котячих лапок головним чином як кровоспинний засіб при різних кровотечах. Дозування може бути різноманітним через неотруйність рослини. За своєю властивістю надавати крові здатність згортатися, а також зупиняти кровотечу котяча лапка перевершує адреналін (гормон тварин) та хлористий кальцій.
У народній медицині котячу лапку використовують з успіхом ширше. Недарма в народі її вважають «від сорока недуг». Відвар або порошок із трави котячої лапки – особливо при післяпологових кровотечах, а також при кривавому блюванні, туберкульозі легень, конвульсіях як заспокійливе, при гіпертонії, жіночих захворюваннях; вмиваються відваром трави при жовтяниці; при діатезі, дитячих екземах, туберкульозі шкіри напувають відваром і купають дітей у відварі.