Опис: багаторічна трав’яниста сукулентна рослина. Стебло міцне, пряме, біля основи часто одеревіє. Листя супротивне, черешкове, м’ясисте, темно-зелене, блискуче, подовжено-трикутне, на нижній стороні – з рожево-фіолетовими розлученнями, по краю зубчасті; на кінцях зубців утворюються так звані «дітки» — маленькі рослини з листочками та корінцями. Квітки великі, дзвонові, рожево-фіолетові. Цвіте взимку.
Розповсюдження: батьківщина рослини південно-західна частина острова Мадагаскар, де вона росте на піщаних ґрунтах. У Росії та Україні його розводять як декоративну кімнатну рослину.
Використовувана частина: сік або свіже подрібнене листя. У надземній частині рослини містяться лектини.
Застосування: в народній медицині рослина відома своїми кровоспинними, протизапальними і ранозагоювальними властивостями. Рослина використовується нарівні з каланхое перистим. Крім того, сік або подрібнене листя використовуються при висипці на шкірі та екземі, для зупинки кровотеч при пораненнях. Каланхое Дегремона має преципітуючу активність і є перспективним матеріалом у судово-медичній практиці. За допомогою екстрактів з листя рослини можна ідентифікувати кров та слину людини, материнське молоко. Вид крові вдається ідентифікувати навіть тоді, коли давність плям перевищує 5 років. Розведений водою сік із листя каланхое закопують у ніс, і він викликає сильне чхання, коли є необхідність прочистити гайморові пазухи при застуді.