Гвоздика різнокольорова
Dianthus versicolor

Опис: багаторічна трав’яниста опушена рослина. Стебла численні, висхідні, 20-50 см заввишки. Листки супротивні, лінійноланцетні, цілокраї, 2-7 мм шириною. Квіти правильні, розміщені по одному на верхівці стебла та його гілок, 5-пелюсткові, чашолистків 4; пелюстки зазубрені, знизу зелені, зверху пурпурово-рожеві. Плід – коробочка. Цвітіння у червні – серпні.

Поширення: у Росії виростає в степах, на кам’янистих схилах, у лісостепу та соснових борах Європейської частини (Волзько-Камський, Волзько-Донський та Заволзький райони), Західного та Східного Сибіру, ​​Далекого Сходу; в Україні
у степах та на кам’янистих схилах північних районів Луганської області.

Використовувана частина: надземна частина рослини, у траві гвоздики різнобарвної містяться тритерпенові сапоніни, алкалоїди (0,07%) та флавоноїди.

Збір та заготівля: надземну частину рослини заготовляють під час цвітіння.

Застосування: рослина виявляє кровоспинну, спазмолітичну, знеболювальну, протизапальну, антитоксичну, в’яжучу та сечогінну властивості. Найчастіше його використовують як підвищує тонус матки, що регулює менструації, зупиняє маткові, гемороїдальні та інші внутрішні кровотечі засобу, а також як абортивний засіб. Іноді його використовують при проносах, застуді (як потогінний), при укусах скажених тварин, а також при епілепсії, ядусі та інших судомах.