Лікувальні трави

Природа виліковує все – цілюща кожна рослина, кожен камінь!

Гравілат річковий (Geum rivale)

Гравілат річковий
Geum rivale
бубонці, водяний бадак, вивішник, вишняк, чортові головки, горлянка, гравілат струмковий, гребінник, гребінець, паркан, трава, зміїний корінь, копитник, кучер, колючник, дикий лапушник, могущик великий, ожинник, підійма, поникниця, понікониця, пресовична, присвірки, розтріпу, реп’ях, ріпок, дикий реп’ях, горобець болотний, собаки, собачка, серпій лісовий, трава-лист, лусківник

Опис: багаторічна трав’яниста рослина, стебло прямостояче, 20-50 см. Прикореневе листя перисте, з великим, округлим, 3-лопатевим кінцевим листочком і дрібними бічними листочками; стеблові листки трійчасті або трироздільні. Квіти кремові з темно-червоними прожилками, дзвінкі, пониклі. Чашечка 5-роздільна, що приросла до короткого квітколожа, червоно-бура. Пелюсток 5, рудувато-білих з червоними жилками, обратнояйцевидних, спереду виїмчастих, при підставі звужених у нігтик. Точка з численних плодолистків. Стовпчик довгий. Плід сухий, горохоподібні сім’янки. Цвіте у травні, червні.


Поширення: зустрічається в європейській частині Росії, у Західному Сибіру, ​​в Україні, Білорусі, Середній Азії. Мешкає по берегах річок, струмків та озер, на вологих луках, заболочених місцях, у вільшаниках.

Використовувана частина: з лікувальною метою використовують кореневища з корінням.
Дубильні речовини виявлені у всіх частинах рослини (у кореневищах – 29-45%, у листі – 19%, у квітках – 7,4%). У кореневищах, крім того, містяться органічні кислоти (6,5%), алкалоїди, сапоніни, ефірна олія (0,1%), вуглеводи (арабіноза, глюкоза, альдегідосахара, кетосахара, пектини), а в листі – каротин (до 137 мг%) та аскорбінова кислота (до 117 мг%).

Вирощування: віддає перевагу сонцю або півтіні. Грунт родючий, пухкий, помірно вологий.

Збір та заготівля: траву гравілату збирають на початку цвітіння, у травні-червні, сушать у тіні. Кореневище з корінням викопують пізно восени, їх можна сушити на сонці.

Застосування: рослина має в’яжучу, кровоспинну, знеболювальну, тонізуючу (загальнозміцнюючу), антисептичну властивості. Відвар коренів з кореневищами застосовують при ентероколітах, що супроводжуються проносами, рясних маткових, гемороїдальних кровотечах, кровохарканні, безсонні, головному болі, як загальнозміцнюючий засіб при тяжких захворюваннях та різних нервових розладах. Зовнішньо його застосовують у вигляді ванн при суглобових і м’язових захворюваннях, вивихах, а також для полоскання при яснах, що кровоточать, при ангінах.
Подрібнене свіже коріння прикладають до мозолів для їх виведення.