Гравілат міський
Geum urbanum
вивішник, вивішник, градзилат, гребінник, гребінник, гребник-трава, гвоздичник, гвоздичний корінь, гвоздичний дух, гвоздики, гвоздичне зілля, горлачовка, жива трава, любильник, улюбленець-трава, кохання, любий, полісник, міхурниця , собачки, хрещатник, чистець-трава

аптечна назва: корінь гравілату міського
використовується частина: кореневище та коріння, рідше трава
час збору: травень

Опис: багаторічна трав’яниста рослина з родини рожевих з товстим повзучим кореневищем. Стебло пряме, у верхній частині гіллясте, опушене, висотою 30-80 см. Прикореневе листя ліроподібне, з довгими черешками; стеблові – чергові, трироздільні на еліптичні та ромбічні гострі частки, майже сидячі. Квітки великі, діаметром до 1,5 см, на довгих квітконіжках, світло-жовті, з п’ятьма чашолистками, п’ятьма листочками підчашшя, п’ятьма пелюстками, численними тичинками та маточками з верхньою зав’яззю. Плоди багатогорішки із зворотнояйцеподібних, опушених горішків, забезпечених гачками. Цвіте у травні – серпні, плоди дозрівають у червні – вересні.

Поширення: поширений у Європейській частині Росії, на Кавказі, у Середній Азії, Західного Сибіру. Росте на луках, у лісах, чагарниках, по берегах річок, краях доріг, у садах.

Використовувана частина: з лікувальною метою використовують надземну частину (траву), кореневища і коріння гравілату. Вони містять багато дубильних речовин, смоли, ефірну олію, гіркі речовини, вітамін С, провітамін А. Сухе кореневище темно-бурого кольору, тверде, ламке; має своєрідний приємний запах, що нагадує гвоздику, і гіркий, в’яжучий смак.

Збір та заготівля: траву гравілату збирають на початку цвітіння, у травні – червні, сушать її в тіні. Кореневища з корінням копають пізно восени, їх можна сушити на сонці.

Вирощування: успішно росте в будь-якому помірно родючому садовому грунті в півтіні. Раз на 2-З року навесні або восени можна розмножувати поділом, що дає самосів.

Застосування: у народній медицині водні вилучення з гравілату використовують як в’яжучі засоби при різних запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, особливо при проносах. Використовують їх і при хворобах печінки та нирок. У побуті іноді від кашлю, при запаленні верхніх дихальних шляхів та бронхітах приймають кілька разів на день по 1 г порошку з кореня гравілату. Як кровоспинний засіб настої або відвари з гравілату застосовують при різних кровотечах, а зовнішньо для полоскань при яснах і запаленнях в ротовій порожнині і горлі, для ванн при золотусі у дітей.