Горлюха яструбинкова
Picris hieracioides
горлиця яструбинкова,
бобільник, гормоха лісова, гірчавка сокільна, гірчак сокільний, тирлич, гірка трава, зміївка, кубик, льончик, молочай, молочник, цикорник, яструбець

Опис: дворічна трав’яниста рослина. Стебло 30-100 см, покрите жорсткими, на кінцях гачкуватими волосками. Листя ланцетовидне, по краях виїмчасто-зубчасте; нижні – звужені в черешок, верхні – стеблооб’ємні. Квіти жовті, зібрані пухкої Щиткоподібної волоті. Плід – сім’янки з 5-10 поздовжніми ребрами. Насіння забезпечене волосками – летучкою. Цвіте у другій половині літа.

Поширення: зустрічається у всіх районах Європейської частини Росії, на Кавказі та у Західному Сибіру; по всій території України (за винятком Криму). Росте на полях, сухих засмічених місцях серед чагарників, на схилах, вздовж доріг.

Використовувана частина: надземна частина рослини, в ній присутні флавоноїди (β-ситостерин, каучук і сесквітерпеноїди, до складу яких входять іскерин F, крепідіазид А, лактуцин, 11β,13-дигідролактуцин, пікризиди А, В і С.).

Збір та заготівля: надземну частину рослини збирають під час цвітіння. Сушать на вулиці під укриттям або в сухому, добре провітрюваному приміщенні.

Застосування: рослина має жовчогінну, сечогінну, знеболювальну, пом’якшувальну та легку проносну властивість. У народній медицині водний настій листя вживають при жовтяниці різного походження, холецистит; як проносне при запорах і болях від ударів внутрішніх органів. Подрібнене листя у вигляді припарок прикладають до щільних запальних осередків (фурункулів, карбункулів) для їх розм’якшення та розсмоктування. Молоде листя вживають у їжу при запорах.