Аралія континентальна
Aralia continentalis
аралія материкова

Опис: багаторічна трав’яниста рослина. Стебло до 1 м заввишки, листя 40-50 см завдовжки, двічі-або тричіперистоскладне; останні яйцеподібні, частіше широкі, рідше довгасті, гострі. Верхнє листя скучене у верхівкову парасольку, решта чергових або часто зближених. Суцвіття волотисте. Квітки двостатеві, пелюстки зеленувато або жовтувато-білі, ланцетно-трикутні.

Поширення: росте лісовими галявинами і освітленими місцями в лісах і на гірських схилах серед чагарників на Далекому Сході (Примор’я). Декоративне, потребує охорони.

Використовувана частина: з лікувальною метою використовують коріння, молоді пагони.
Коріння містять ефірну олію, дитерпеноїди, органічні кислоти, стероїди, карденоліди, алкалоїди, флавоноїди, кумарин, жирне масло. У траві міститься ефірна олія, карденоліди, алкалоїди; у стеблах – стероїди, флавоноїди; у листі – стероїди, флавоноїди, сапоніни, жирна олія, антоціанове з’єднання ксантин; у квітках – ефірна олія, стероїди, флавоноїди.

Застосування: рослина має стимулюючу дію на організм людини. У народній медицині Китаю та Кореї коріння аралії ефективно використовують для лікування простудних захворювань та при головних болях. Коріння використовують при різних захворюваннях органів шлунково-кишкового тракту (гастрити, коліт, ентероколіт), а препарати з трави – як загальнозміцнюючий і жарознижувальний засіб. Відвар молодих пагонів застосовують як сечогінний засіб, зокрема при нефриті, а коріння – як седативний при радикуліті. У китайській та корейській медицині використовують як замінник женьшеню.
Настоянка коренів має збуджуючу дію. Кумарин коренів має протипухлинну активність. Препарати з аралії континентальної протипоказані при гіпертонічній хворобі, безсонні, епілепсії, підвищеній нервовій збудливості.

Rank – 90%