Полин-естрагон (Artemisia dracunculus)

Полин-естрагон
Artemisia dracunculus
Полин естрагонний, естрагон, тархун, драгун-трава, перець запашний, астрагон, змійовик, острагон, острогон, таргун, торгун, торгунь, перець запашний, чагир
використовувана частина: трава
час збору: червень-липень

Опис рослини: сімейство складноцвітих. Багаторічна трав’яниста пряна рослина. Стебло пряме, гіллясте. Листя лінійно-ланцетні цілісні. Квіти білуваті, в дрібних кулястих кошиках, з голою обгорткою, зібрані кистями, що утворюють хуртовинне суцвіття. Крайові квітки жіночі, тонкотрубчасті, серединні – безплідні. Тичинок 5; зав’язь нижня 1-гніздна, з одним стовпчиком, з кистистими притупленими лопатями. Плід – сім’янка. Цвіте у другій половині літа.

Поширення: у дикому вигляді естрагон поширений у Східній Європі, у Сибірській Арктиці, Центральній та Східній Азії, на заході Північної Америки та в Мексиці. Росте в лісостеповій зоні на відкритих місцях – галявинах, узліссях луках і пустирях. Широко культивується у багатьох країнах як пряна ароматична рослина.
Використовувана частина: у народній медицині використовують листя та молоді пагони
Збір та заготівля: траву естрагону заготовляють у фазі бутонізації. Стебла зрізають на відстані 10-15 см від землі, сушать у тіні, а потім пов’язують у невеликі пучки і зберігають у темному прохолодному місці або подрібнюють і зберігають закритому посуді. Термін зберігання – 3 роки.

Вирощування: естрагон успішно культивують у родючому садовому ґрунті на сонячному місці. При гарному догляді та своєчасному підживленні можна отримати три збори врожаю. Вирощують одному місці 4-5 років. Відомі дві форми естрагону: російський, він же дикорослий естрагон може бути вирощений з насіння, але він менш ароматний і французький естрагон насіння не дає, але має кращі смакові та ароматичні якості. Розмножують його розподілом куща та живцями. При розмноженні дикорослого чи російського естрагону насінням їх сіють навесні у парник; сходи з’являються через 10-12 днів, і у серпні сіянці висаджують на постійне місце.

Застосування: у народній медицині естрагон використовують при лікуванні екземи, корости, опіках. У медицині Тибету настій трави застосовують при туберкульозі легень, пневмонії, бронхітах, неврастенії, часто використовують як проносне і жарознижувальне. Трава естрагону входить до складу фітозбору тархун, який використовують при хворобах носа з порушенням нюху. Настоянку трави вживають всередину і як загальнозміцнюючий при підвищеній стомлюваності і сечогінний засіб при циститі, артриті, ревматизмі і шлунково-кишкових захворюваннях. Зовнішньо настій застосовують для полоскань при запаленнях слизової оболонки ротової порожнини. Маззю з порошку трави на вершковому маслі або ланоліну змочують ясна при стоматиті, гінгівіті, розтирають хворі місця при радикуліті; мазь із порошку з медом вживають при екземі та дерматитах. Ароматичне масло, яке одержують із трави рослини, використовують не тільки в кулінарії, але і в ароматерапії. У домашніх умовах вживають при диспепсії, метеоризмі, гикавці, спазмах кишечника, млявому травленні.