Лікувальні трави
Природа виліковує все – цілюща кожна рослина, кожен камінь!
Пролісок Воронова
Galanthus woronowii
Опис: сімейство амарилісових. багаторічна трав’яниста цибулинна рослина. Два прикореневі листи, довгі, лінійні. Квіткова стрілка 15-25 см з одиночною білою квіткою, що поникла. Оцвітина біла, з 6 листочками різної величини. Тичинок 6, прикріплених до основи оцвітини; зав’язь нижня, 3-гніздова; стовпчик ниткоподібний, з гострим нероздільним приймочком. Плід – коробочка.
Розповсюдження: рослина поширена в Західному Закавказзі, де проводять заготівлі цибулин.
Використовувана частина: цибулини та надземна частина рослини, вони містять алкалоїди. Серед них найважливішим є галантамін, лікорин міститься в кількості близько 0,1%; галантин – 0,2-0,3%. У коренях знайдено лікорин, галантин, галантамідин. Інші хімічні речовини, що містяться в рослині, практичного значення для медицини немає.
Застосування: галантамін визначає основний спектр фармакологічної активності проліску Воронова. Цей алкалоїд відноситься до групи антихолінестеразних сполук і по дії близький до фізостигміну. Галантамін є потужним інгібітором активності ферменту холінестерази та посилює чутливість нервово-м’язової системи до-ацетилхоліну. У лабораторних тварин під впливом галантаміну полегшується проведення збудження у нервово-м’язових синапсах та відновлюється провідність нервово-м’язового апарату, блокована диплацином, конкурентно діючою курареподібною речовиною. Галантамін має також виразні периферичні м-холіноміметнчеекпми та н-холінолітичні властивості. Порівняно з фізостигміном препарат значно менш токсичний.
Галантамін викликає звуження зіниці та зниження внутрішньоочного тиску, проте при його місцевому застосуванні відзначається місцевоподразнюючу дію з тимчасовим набряком кон’юнктиви. Подібно до фізостигміну та прозерину галантамін стимулює секрецію слинних, слизових та потових залоз, посилює скорочувальну здатність гладкої мускулатури матки та перистальтику кишечника. Найбільш широко галантаміну гідробромід застосовують у неврологічній практиці, іноді його використовують і в очній практиці.
Галантамін з успіхом застосовують у відновлювальному резидуальному періоді гострого поліомієліту та при дитячих церебральних паралічах. Під впливом лікування галантаміном у комплексі з іншими препаратами значно покращується загальний стан хворих, частково чи повністю відновлюються рухові функції. Препарат призначають при поліневритах, радикулітах, при рухових та чутливих порушеннях, пов’язаних з травматичними ураженнями та захворюваннями нервової системи, а також при міопатії та міастенії. Введення препарату починають із невеликих доз. Дози препарату індивідуальні, залежать від віку хворого, характеру хвороби та ефективності препарату. Зазвичай галантамін добре переноситься хворими.
