Опис: багаторічна трав’яниста рослина висотою 30-40 см. Корінь розгалужений, рідше стрижневий. Стебло з одеревілою основою. Листя сидяче, перисто-розсічене. Віночок яскраво-жовтий, майже правильний. Плід з обох боків щетинисто-волосистий, з крилом. Цвіте у червні-липні.
Поширення: зустрічається у Західному та Східному Сибіру, на Далекому Сході. Росте на скелястих урвищах, на відкритих та сухих схилах.
Використовувана частина: з лікувальною метою використовують коріння, кореневища та траву. Рослина містить ефірну олію, флавоноїди, сапоніни, в корінні – сліди алкалоїдів, цукру, дубильні речовини.
Застосування: у медичній практиці застосовують настоянку з коренів та кореневищ патринії та водний настій у тих випадках, коли показано лікування препаратами валеріани. Патриції за силою седативного ефекту і особливо по регулюючій дії на серці при невротичних станах активніше валеріани лікарської приблизно на 50%. У народній медицині патринії застосовуються як заспокійливі засоби при розладах нервової системи, при ентеритах і гастроентеритах, ентероколітах, легеневих захворюваннях, у тому числі і туберкульозі легень. У медицині Тибету патринія сибірська знаходить. Відвар трави використовується при кровохарканні, кровотечах, тромбозах, циститі, лихоманці та як блювотний засіб.