Опис: багаторічна трав’яниста рослина висотою 20-50 см. Шкіряні зимуючі довгочеречні прикореневі листя розсічені на 5-11 еліптичних пилчастих сегментів. Стебло просте, вгорі слабо гіллясте. Квіткове стебло з 1-3 квітками. Квітки до 8 см в діаметрі, спочатку нікчемними, блідозабарвленими, зеленувато-білими або зеленувато-бурими. Плід – листівки, біля основи вільні, з прямим довгим носиком. Цвіте взимку та напровесні.
Поширення: поширений на Північному Кавказі, Грузії. Росте у лісах, на узліссях, на схилах. Розлучається як декоративна рослина.
Використовувана частина: з лікарською метою використовують коріння і кореневища, в яких містяться глікозиди, що сильно діють на серці: гелеборин, дезглікогеллебрин (корельборин), що розщеплюється при гідролізі.
Застосування: у коренях та кореневищах виявлені сильнодіючі на серці глікозиди, з яких виробляється препарат Корельборін. Призначають його при серцево-судинній недостатності ІІ-ІІІ ступеня. На центральну нервову систему корельборин діє заспокійливо, при захворюваннях нирок – як сечогінна; зовнішньо застосовується для лікування пухлин, геморою, при плевриті, туберкульозі, для промивання ран, що гнояться, і росту волосся.