Лікувальні трави
Природа виліковує все – цілюща кожна рослина, кожен камінь!
Морква дика або звичайна
Daucus carota
жовта ріпа
аптечна назва: плоди моркви дикої
використовується частина: насіння, коріння
час збору: вересень
Опис рослини: дворічна рослина з тонким білим веретеноподібним дерев’янистим коренем. У перший рік утворюється розетка двічі- або тричіперистого листя, на другий рік-стебло висотою близько 1 м. Квітки дрібні, білі, зібрані в широке і плоске суцвіття – складна парасолька. Парасольки після цвітіння складаються. Плід еліптичний, з довгими шпильками. Необхідно вміти надійно визначати дику моркву, щоб не сплутати її з іншими зонтичними, серед яких багато отруйних рослин. Діагностичною ознакою дикої моркви є наявність серед білих квіток пурпурно-чорних. Ще одна ознака – шипуваті плоди.
Поширення: поширена в Європі, Передній та Середній Азії. Часто зустрічається на пустирях, щебнистих місцях, на луках з неродючим ґрунтом, по укосах та узбіччям доріг.
Збір та заготівля: насіння дикої моркви збирають у вересні, перед початком повного дозрівання і сушать у тіні, розсипаючи тонким шаром у захищеному від вітру місці. Термін зберігання – 3 роки.
Вирощування: дика морква дуже невибаглива, її можна обробляти на різних ґрунтах, але найкраще вона росте на добре освітлених землях із середньою вологістю. Легко розмножується посівом насіння.
Застосування: препарати з насіння дикої моркви мають властивість розчиняти мінеральні солі. Насіння входить до складу препарату «Уролесан», що випускається фармацевтичною промисловістю. Уролесан призначають при сечокам’яній та жовчнокам’яній хворобах, гострому пієлонефриті та холецисититах. З тією ж метою у народній медицині застосовують настій насіння. Крім того, з насіння виготовляють препарат «Даукарін», який розширює коронарні судини та має спазмолітичну дію. Його призначають при артеріосклерозі та коронарній недостатності. Коренеплоди М. посівної є джерелом вітамінів А, В1 та В2. Терту моркву широко застосовують при недокрів’ї, авітамінозах та загальному занепаді сил. Зовнішньо терту моркву (часто змішану з медом) застосовують при опіках, обмороженнях, гнійних ранах та виразках.
