Ломонос маньчжурський
Clematis manschurica
Опис: Багаторічна рослина з стеблами, що чіпляються, вигнутими черешками листя. Стебла гіллясті, ребристі, трав’янисті. Листя перисто-розсічене з розставленими первинними частками, цілісними трійчасто-розсіченими, злегка шкірясте, ланцетоподібно-яйцевидне з клиноподібною основою. Верхні
листя трійчасте. Квітки дрібні, численні, зібрані в кінцеві та пазушні суцвіття. Чашолистки білі, з нижніх боків по краях густо білоопушені; пильовики лінійні, голі, з потовщеним краєм; стовпчики до 3 см завдовжки.
Цвіте у липні-серпні.
Розповсюдження: Поширений на Далекому Сході. Росте по схилах, узліссях, чагарниках, рідкісних листяних лісах, піщаних берегів річок.
Використовувана частина: З лікувальною метою використовують коріння та надземну частину.
У корінні рослини виявлено клематозиди; у листі – вітаміни С, Р, сліди кверцетину. Квітки містять кемпферол, кверцетин.
Вирощування: віддає перевагу світлу або півтіні. Пухкі ґрунти.
Застосування: Рослина має болезаспокійливу, сечогінну, гіпотензивну, гіпоглікемічну та антистресорну властивості.
Відвар коренів та кореневищ застосовують у народній медицині як болезаспокійливе при невралгії, ревматизмі, при болях від забитих місць та контузій, при паралічі лицевого нерва. Крім того, відвар п’ють при застудних захворюваннях, ангіні, вірусному гепатиті, а зовнішньо примочки з відвару використовують при зубному болі та виразках рогівки ока. Настій, відвар трави вживають як болезаспокійливе при артритах, ревматизмі, подагрі.
Ванни із настою трави використовують для лікування тромбозів кінцівок, що виникають внаслідок закупорки венозних судин.