Лікувальні трави
Природа виліковує все – цілюща кожна рослина, кожен камінь!
Ложечниця лікарська
Cochlearia officinalis
ложкова трава, варуха, відвар, ложечник, ложковий хрін, морський салат, цитотна трава
аптечна назва: листя ложкової трави
використовувана частина: трава
час збору: травень-червень
Опис: дворічна рослина, у перший рік життя розвиваються розетки прикореневого листя; листя з довгими черешками, майже округлі, цілокраї; навесні наступного року виростає квітконосне стебло висотою 15-40 см. Стеблове листя чергове, округлене, як і прикореневе, або злегка виїмчасте або виїмчасто-зубчасте, яйцеподібне, сидяче або майже стеблооб’ємне. Квітки білі, зібрані у кистях. Пелюстки вдвічі довші за чашолистки. Плоди – округло-яйцевидні стручки з дрібним червоно-бурим насінням.
Поширення: поширена в арктичній зоні Європи та Північної Америки. Росте зазвичай по берегах морів, річок та озер. Культивується Далекому Сході, в Сибіру.
Частина, що використовується: з лікувальною метою використовується свіжа городня рослина під час цвітіння. Свіжа трава видає при розтиранні гострий редковий запах; смак пекучий, гіркуватий, злегка солоний.
Збір і заготівля: свіже листя збирають у травні, до цвітіння, тому що в цей час вони особливо багаті на вітаміни. Траву заготовляють під час цвітіння рослини, у травні-червні. Сушать на повітрі під навісами з гарною вентиляцією або в сушарках при температурі 40-45°С.
Вирощування: культивують у піщаному, добре дренованому грунті в тіні. Розмножують насінням, яке сіють навесні або восени на постійне місце. Насіння проростає через 2-3 тижні.
Застосування: ложечницю в основному застосовують у народній медицині. Спиртову настойку та водний настій трави використовують при захворюваннях сечостатевої системи, захворюваннях нирок, передміхурової залози, гонореї, гінекологічних хворобах, імпотенції. Зовнішньо, у вигляді примочок-для лікування шкірних хвороб,
особливо, коли запалення шкіри супроводжується свербінням. Настій і свіже листя застосовують як протицинговий засіб. Настій трави використовують для полоскань при запальних захворюваннях горла та ротової порожнини. Свіжу подрібнену траву прикладають до гнійних ран та виразок для їх очищення. Зі свіжої трави виготовляють гомеопатичний засіб, який використовують як сечогінний. Рекомендуються також при ревматизмі, водянці, білях, неприємному запаху з рота (для полоскання) та як сечогінний засіб (з медом).
