Лікувальні трави
Природа виліковує все – цілюща кожна рослина, кожен камінь!
Лобелія сидячоквіткова
Lobelia sessilifolia
Опис: Багаторічна трав’яниста рослина висотою 25-100 см. Кореневище косе, з численними, тонкими, білими, мочкуватим корінням. Стебло голе, одиночне, пряме, тонкобороздчасте. Прикореневе листя відсутнє; нижнє листя довгасте, тупе; інші овально-ланцетні чи ланцетні. Квітки сидячі або на довгих більш менш звивистих, вгору спрямованих квітконіжках, зібрані в негусту пряму кисть; віночок двогубий, темно-синій.
Цвіте у липні-серпні.
Поширення: Проростає у Східному Сибіру, Далекому Сході.
Росте на болотах, на берегах озер, біля гарячих ключів, на заливних болотистих луках, як бур’ян на посівах.
Частина, що використовується: У медицині використовують траву, плоди. У коренях виявлено інулін, алкалоїди. У надземній частині рослини містяться сессилифолан, урсолова кислота, сапоніни, флавоноїди, алкалоїди; найвища жирна мелісова кислота, вищі аліфатичні вуглеводні. У стеблах алкалоїди. У квітках знайдено алкалоїди, гесперидин. У плодах – алкалоїди та жирна олія.
Вирощування: Рослина зимостійка в середній смузі Росії, але в безсніжні зими може підмерзати, потребує мульчування. Добре розмножується насінням; у культурі окремі екземпляри зацвітають у перший рік, масове цвітіння — з другого року життя.
Препарати з лобелії, що містять гідрохлорид лобеліну, використовують як спазмолітичний, заспокійливий засіб; при бронхіальній астмі, бронхіті.
