Лікувальні трави
Природа виліковує все – цілюща кожна рослина, кожен камінь!
Цибуля порей або Перлинна цибуля
Allium porrum
використовувана частина: хибне стебло
час збору: жовтень
Опис: порей -дворічна рослина, яку зазвичай вирощують як однорічну, тому що на другий рік вона починає цвісти і значною мірою втрачає свої харчові та лікарські якості. У цибулі-порею майже циліндрична цибулина діаметром 3-7 см, що переходить у хибне стебло, на якому утворюється плоске листя. Квітки дрібні, пурпурно-червоні, зібрані в кулясте суцвіття.
Розповсюдження: культурні сорти цибулі-порею виведені з дикорослого виду, поширеного в Середземномор’ї, Південній Англії та Ірані.
Збір та заготівля: використовують помилкове стебло цибулі порею. Урожай збирають у жовтні та зберігають у підвалах. Іноді цибулю, пов’язану в пучки по 50 штук, укладають похило в яму глибиною 20-30, покривають соломою або присипають піском так, щоб кінці листя виступали над землею, і в такому вигляді залишають на зиму.
Вирощування: Вирощують на багатих, вологих, пухких ґрунтах у сонячному місці. Цибуля-порей не переносить кислих ґрунтів і дуже вимогливий до добрив, особливо азотних. Витримує заморожування до -7°С. Розмножують посівом насіння у березні на розсаду або у відкритий ґрунт.
Застосування: використовують у свіжому, вареному та печеному вигляді, а також у вигляді відварів. Порей регулює діяльність шлунково-кишкового тракту: підвищує апетит, посилює виділення слини та шлункового соку, регулює перистальтику кишечника, покращує роботу печінки та жовчного міхура. Він має сечогінні властивості, і його рекомендують при атеросклерозі, ожирінні, виразці, подагрі. Також цибуля активізує обмін речовин, тому він особливо необхідний при порушеннях обміну, пов’язаного з віковими змінами, і для людей із зайвою вагою. У народній медицині його прикладають до ран та фурункулів; якщо потерти зеленим листям місце, укушене бджолою або оводом, біль проходить дуже швидко.
