Ліннея північна (Linnaea borealis)

Ліннея північна
Linnaea borealis
брющниця, шалена трава, волосяна, волосяник, золотнична трава, лісова повзуха, призорна трава, лісовий чай, журавлина

використовувана частина: трава
час збору: червень-серпень

Опис рослини: сімейство жимолісних. Низький вічнозелений чагарничок. Стебло, що стелиться. Листя кругле, черешкове. По 2 квітки на довгих, прямостоячих, пухнастих ніжках. Чашечка 5-ланцетна, опадає; віночок дзвоновий, білий або рожевий, усередині з темно-червоними жилками, 5-лопатевою, з ширшою нижньою лопатою. Тичинок 4. прикріплених біля основи віночка, їх 2 довше. Стовпчик зігнутий. Зав’язь 3-гніздова, з двома порожніми і одним гніздами. Плід – суха однонасінна ягода.
Цвіте на початку літа.

Поширення: північна північна поширена в тундровій і лісовій зоні, в гірських тундрах, альпійському і субальпійському поясах Європи, Азії та Північної Америки. Росте в тінистих, темних хвойних лісах, рідше – у змішаних та листяних, у затінених місцях тундри серед мохів.

Збір та заготівля: траву збирають протягом літа та сушать у тіні, розкладаючи шаром 3-5 см.

Вирощування: лінею часто культивують на альпійських гірках та в кам’янистих салах. Вона успішно росте у сирому торф’яному ґрунті в напівтінистому, захищеному від вітру місці, наприклад, біля великого каменю. За сприятливих умов вона швидко розростається. Розмноження не становить труднощів: її розмножують живцями та нащадками.

Ліннея має сечогінну та знеболювальну дію. Настій трави застосовують при набряках рук і ніг, як потогінний і жарознижувальний при застуді. Припарки з трави використовують як знеболювальне, особливо часто їх прикладають до хворих місць при суглобових та поперекових болях. Ліннею застосовують лише у народній медицині.