Лікувальні трави
Природа виліковує все – цілюща кожна рослина, кожен камінь!
Лаванда лікарська
Lavandula officinalis
лаванда справжня
Опис: сімейство губоцвітих. Напівчагарник, 30-60 см. Цвіте у липні та серпні.
Розповсюдження: батьківщина лаванди – Південна Європа та інші регіони Західного Середземномор’я. Тут вона зустрічається дикоросла на кам’янистих гірських схилах, мабуть, тут же її і почали культивувати як запашну та лікарську рослину.
Використовувана частина: з лікувальною метою використовують квіти з філіжанками та лавандову олію. Запах квітів ароматний, приємний; смак гірко-пряний. Лавандову олію отримують при перегонці з водою свіжих квітів, що не зовсім розпустилися. Лавандова олія – безбарвна або жовтувата рідина приємного запаху, пекучого, пряного, гіркого смаку.
Збір та заготівля: суцвіття заготовляють через 1-2 тижні після початку цвітіння.
Застосування: лавандова олія має протимікробну властивість і широко використовується при лікуванні опіків, шкірних захворювань, ран, порізів. Відвар або настій квіток застосовують як слабкий заспокійливий та спазмолітичний засіб при мігрені, неврастенії, серцебиття, невралгічних болях, запаленні середнього вуха, а також як жовчогінний засіб.
