Лікувальні трави
Природа виліковує все – цілюща кожна рослина, кожен камінь!
Опис: вічнозелене дерево висотою до 18 метрів, але частіше 6-9 метрів.
Поширення: місцем походження кориці вважається Індія та Шрі-Ланка. Сьогодні дерева кориці вирощують на Мадагаскарі, островах, прилеглих до Індії, та на Сейшельських островах. Зростає в Індії на висоті 1500-2000 метрів над рівнем моря. Сорти кориці також зустрічаються на півдні Європи, Північної та Південної Америки.
Частина, що використовується: ефірна олія. У олії містяться коричний альдегід (60-70%), евгенол, а також цимол, фурфурол, пінен, ліналоол. Олія з листя в основному містить евгенол (до 90%).
Збір та заготівля: корицю одержують із внутрішнього шару кори. Кору збирають після того, як дерево досягло 2-7 років.
Застосування: ефірна олія у чоловіків посилює сексуальність, перешкоджає виникненню застійних явищ у статевих органах. У жінок гармонізує менструальний цикл, посилює сексуальність, сприйнятливість ерогенних зон. Хороший психотропний засіб при тривожних станах, страхах, депресії, меланхолії, астенії.
Антисептичні та противірусні властивості кориці особливо використовуються для лікування грипу, що протікає з підвищенням температури, ревматизму, ревматоїдного артриту, ларингіту, трахеїту, бронхіту, пневмонії.
Олія кориці стимулює роботу шлунково-кишкового тракту та рекомендована при проносі, шлункових та кишкових коліках, зниженні апетиту, гіпоацидному гастриті.
