Лікувальні трави
Природа виліковує все – цілюща кожна рослина, кожен камінь!
Цимицифуга смердюча
Cimicifuga foetida
клопогін смердючий
Опис: багаторічна трав’яниста рослина висотою до 2 м. Кореневище товсте, багатоголове. Стебла трав’янисті однорічні, по одному або кілька кореневищ, прості або у верхній частині гіллясті. Нижні стеблові листки на довгих черешках, при основі розширених, двічі-трійчасті. Суцвіття – проста, частіше розгалужена кисть; всі гілки суцвіття покриті залізистими волосками. Квітки двостатеві, чашолистки пелюсткоподібні, рано опадають, численні тичинки, зав’язі в кількості 1 -5, опушені, сидячі або на коротких ніжках. Цвіте у червні-серпні.
Поширення: рослина родом із Монголії, Сибіру. Виростає в лісах, на лісових луках, на узліссях.
Використовувана частина: кореневища, коріння, листя. Рослина містить вітамін С, флавоноїди, алкалоїди, дубильні речовини, фенолкарбонові кислоти, тритерпенові сапоніни, хромон циміцифугін; смоли, стерини, ефірна олія, що надає рослині сильний неприємний запах.
Збір та заготівля: заготовляють кореневища з корінням у серпні – вересні. Їх викопують або обтрушують від землі, промивають, розрізають на шматки і сушать під навісом при хорошій вентиляції.
Застосування: у медицині застосовується як гіпотензивний засіб у вигляді настоянки кореневищ з корінням (по 30-50 крапель 2-3 рази на день), а також у вигляді препарату циміцилену з такою активністю.
Вважають, що препаратам клопогону смердючого властива та протисклеротична дія, обумовлена присутністю тритерпеноїдів.
У народній медицині клопогон смердючий відомий як засіб для лікування застуди, ревматизму, мігрені, зубного болю, венеричних хвороб і як допоміжний.
