Кислиця звичайна (Oxalis acetosella)

Кислиця звичайна
Oxalis acetosella
Алілуя трава, борщівка, волосатик, горобцева кислота, дидиль, заяча капуста, заяча кислиця, заячя кисленка, заяча кислениця, заяча сіль, заяча трава, заячий щавель, заячий щавух, квасець, квасок, кислиця, кислиця кислець, кислець квітучий, оробинець, солоніки, трилистник кислий, щавель запашний, щавель дрібний, щавель гусячий, щавель Троцький.

використовується частина: листя
час збору: квітень-червень

Опис: багаторічна трав’яниста рослина, 8-15 см. Кореневище тонке, повзуче, з маленьким лускатим м’ясистим листям. Стебла немає. Прикореневе надземне листя довгочерешкове, трійчасте, зелене, знизу червонуватого кольору, із зворотносерцеподібними листочками; до ночі та в похмуру погоду листочки складаються та опускаються вниз. Квітки на довгих квітконіжках, одиночні, що ростуть із кореневища. Пелюстки білі з рожевими жилками або рожеві; біля основи пелюсток медові залозки, що виділяють солодкий сік. Чашечка і віночок незрослі, 5-листові. Тичинок 10. Товкач з 5 плодолистків, зав’язь верхня. Плід – яйцеподібна 5-гніздна коробочка, що розкривається поздовжніми щілинами, з яких викидається зріле насіння. Цвіте у травні, червні.

Поширення: поширений по сирих та тінистих хвойних та букових лісах.

Частина, що використовується: з лікарською метою використовуються свіжі рослини з квітками або тільки листя. Сировина містить щавлеву кислоту, оксалати, окислювальний ензим та ін.

Вирощування: віддає перевагу вологому, багатому перегноєм ґрунту в тіні або півтіні. Розмножується самосівом з насіння, яке утворюється влітку в нерозкривається, т.з. клейстогамних квіток; можна розмножувати розподілом куща.

Застосування: кислиця звичайна рекомендується при захворюваннях печінки, порушення травлення, підвищеної кислотності шлунка, жовтяниці, при захворюваннях нирок, цингу, а також проти глистів.
Використовується свіже, нев’яле листя. У болгарській народній медицині кислиця застосовується також як сечогінний засіб, при рясних менструаціях і при атеросклерозі. У народній медицині застосовується переважно у свіжому вигляді. Відвари зі свіжого листя використовують при захворюваннях печінки та шлунково-кишкового тракту, у тому числі онкологічних. Спиртову настойку кислиці в краплях і водний настій трави застосовують у разі порушення обміну речовин у зв’язку з різними шкірними захворюваннями. Свіжий сік має антисептичні та ранозагоювальні властивості. Примочки з соком і свіже подрібнене листя прикладають до гнійних ран, виразок, пухлин і уражених ділянок шкіри при золотусі. Розведений сік або водяний настій трави використовують для знищення поганого запаху з рота.