Каштан кінський
Aesculus hippocastanum
аптечна назва: листя каштана або насіння кінського каштана
використовується частина: листя, насіння
час збору: серпень-вересень
Опис рослини: сімейство конскокаштанові. Красиве розлоге дерево заввишки до 30 м. Листя супротивне, довгочерешкове, пальчастоскладне, округлої форми. Красиві білувато-рожеві квітки зібрані у великі пірамідальні волоті. Цвіте у травні – червні. Плоди – кулясті коробочки, покриті шипами, містять по 2-3 шт. великого насіння.
Поширення: родом із Ірану. Як декоративне дерево широко розлучається у містах нашої країни.
Використовувана частина: квіти, листя, насіння, кора стовбурів та гілок. Кора каштана містить глікозиди фракстин, ескулії, дубильні речовини та жирне масло. У листі знайдені флавонові сполуки (кверцитрин, ізокверцитран у кверцетан), рутин, спіреозид, аспралгін та каротиноїди. У квітках каштана виявлені флавонові сполуки, рутин та деякі інші речовини. З насіння виділені бі- та тріозиди кверцетину та кемпферолу, сапонен есцин, артресцин, жирна олія (6,45%), крохмаль (495%) та дубильні речовини (0,9%).
Збір та заготівля: листя завдовжки до 20 см заготовляють із серпня по жовтень і сушать у тіні, розсипавши тонким шаром. Зріле насіння каштана збирають у жовтні-листопаді та переробляють промисловим способом.
Застосування: застосовують при гіпертонічній хворобі, захворюваннях серця та судин, атеросклерозі для лікування та профілактики тромбозів та емболій. Народна медицина рекомендує каштан при суглобовому ревматизмі, при хворобах печінки, а головне – для лікування варикозного розширення вен та виразок гомілки, геморою, тромбофлебіту, деяких гінекологічних захворювань, пов’язаних із застоєм крові у малому тазі. Настій сушених квітів каштану (40,0 г на 1 л спирту) втирають у суглоби при ревматизмі та артриті.