Каперси колючі
Capparis spinosa
використовується частина: кора, бутони
час збору: травень-серпень
Опис рослини: напівчагарник з дерев’янистим головним стеблом, від якого на всі боки відходять лежачі довгі гілки довжиною до 2 м. Численні невеликі листки округлої або еліптичної форми з вістрям на верхівці, на коротких черешках, в основі черешків є прилистки у вигляді колючок. Квітки поодинокі, великі (5-8 см у діаметрі), білі, іноді з кремовим або рожевим відтінком (на тлі темного листя досить ефектні). Цвіте рослина у травні-червні, іноді двічі (у вересні-жовтні). Плоди довгасто-овальні, м’ясисті, ягодоподібні, довжиною до 2 см, зеленого кольору. При дозріванні розкриваються чотирма стулками, що закручуються, яскраво-червоного кольору з внутрішньої сторони, на якій знаходиться численне буре насіння. Корінь товстий, потужний, 10-12 м завдовжки, пекучий.
Поширення: у дикому вигляді поширений у Середземномор’ї, Південній Європі, на Кавказі, у Середній Азії, Пакистані та Індії.
Використовувана частина: зрілі плоди та кора коренів. Бутони, верхівки пагонів з бутонами, молоді плоди, засолені або мариновані в оцті, відомі під назвою «каперси», вживаються як приправа. Плоди каперсів містять стероїдні сапоніни, алкалоїди, вуглеводи (32,9%), аскорбінову кислоту (до 150 мг%) та жирне масло (3,75%); кора коренів – алкалоїд стахідрин.
Збір і заготівля: кору знімають з молодих пагонів. Її подрібнюють і сушать на сонці або сушарках при температурі 50-60С.
Вирощування: культивувати каперс колючий має сенс тільки в районах, де зимова температура не опускається нижче +1°С. Необхідний добре дренований сухий грунт з рН 6,3-8,3 в дуже сонячному місці. Розмножують саджанцями у віці 1-2 років, покупними або вирощеними з насіння.
Застосування: відвари кори каперса застосовують як в’язкий, тонізуючий засіб, що викликає апетит. У народній медицині його використовують для лікування іпохондрії та інших пригноблених станів. Свіжу кору коренів жують при зубному болю і прикладають до гнійних виразок для їх очищення та загоєння. Квітки цієї рослини, що не розпустилися, використовують як делікатесну пряність, яка покращує апетит і стимулює секреторну діяльність шлунка і підшлункової залози.