Кіпрій або хамеріон вузьколистий (Chamaenerion angustifolium)

Кіпрій або хамеріон вузьколистий
Chamaenerion angustifolium
богородичина трава, верба-трава, сорочі очі, дятельник, ялушник, дрімота, дрімуха, борове зілля, верба-трава, вербова трава, Іванів чай, іван-чай, іван-трава, іванівська трава, кипрейник, кіпер, купрей, копил- трава, копорка, копорський чай, курильський чай, дикі коноплі, червоний колір, краснушка, конівник, любиш, польова левконія, дикий льон, льонок, маточник, мельничник, плакун, пуховик, пушник, пустодом, рак, рвінка, синовод, скрипун, скрипун, рипень, скрипник, , скрип, скрипиця, скрипт, скрип, скрип, хрипник, хрип’яник, хрипняк, сстриб, смолк-трава, степник, дика фіалка, хлібониця, кущ, шовковиця, лужок, ярівник або єровник, балник, бур’ян польові польовий, ніколоза, півникові яблука, буркун, шевець, пирій

аптечна назва: трава зніту
використовувана частина: трава
час збору: липень-серпень

Опис рослини: сімейство кипрейних. Багаторічна трав’яниста рослина. Стебло просте, 60-160 см. Листя чергове, ланцетоподібне, з видатними жилками, цілокраї або з рідкісними зубчиками. Красиві, великі, фіолетово-червоні квіти зібрані довгим пензлем; чашка чотирироздільна, пелюсток 4, тичинок 8, зав’язь нижня. Плід – довга 4-гранна 4-стулкова коробочка; на верхівці пучок довгих волосків. Цвіте у другій половині літа.

Розповсюдження: широко поширена рослина на більшій частині європейської території, Сибіру, ​​Далекого Сходу. З’являється у великих кількостях на вирубках, після пожеж, росте на лісових узліссях, по берегах річок та озер, іноді – як бур’ян у садах та городах.

Використовувана частина: верхня частина рослини у стадії цвітіння та листя зніту. Листя іван-чаю містить вуглеводи: слиз – 15%, пектин; тритерпеноїди (1,3-1,9%): олеанолову, 2α-гідрокси-олеанолову, урсолову, 2α-гідрокси-урсолову кислоти; фенолкарбонові кислоти (в гідролізаті): n-кумарову, еллагову; флавоноїди: кверцетин, 3-О-глюкозид кверцетину, З-О-рамнозид кверцетину, 3-О-арабінозід кверцетину, миріцетин, 3-О-глюкозид мі-рицетину, сексангуларетин, кемпферол, 3-О-рамнози; дубильні речовини (5,65-20%), алкалоїди (0,1-1%), аскорбінову кислоту (до 338 мг%), каротин, мінеральні солі заліза (23 мг%), міді (2,3 мг%), марганцю (16 мг%), нікелю (1,3 мг%), молібдену (0,44 мг%) та бору (6 мг%). У стеблах рослини міститься 4-6% дубильних речовин; у квітках – дубильні речовини, алкалоїди (сліди), аскорбінова кислота, антоціани (у пелюстках).

Збір та заготівля: траву заготовляють під час цвітіння, зрізуючи лише верхні частини рослини без грубих стебел. Їх швидко сушать на повітрі в тіні, розвішуючи її пов’язаною в пучки або розсипавши тонким шаром. Іноді заготовляють окремо листя та окремо квітки зніту. Термін зберігання – 3 роки.

Вирощування: іван-чай – дуже невибаглива рослина. Він віддає перевагу глинистому грунту, може зростати й у більш легшому живильному грунті, але обов’язково на сонячному місці. Він дає багато насіння, яке розлітається повітрям на великі відстані. Якщо ви хочете, щоб іван-чай зростав у певному місці, краще розмножувати його поділом повзучого кореневища. 

Застосування: виражена протизапальна та обволікаюча дія зніту пов’язана з великим вмістом у ньому таніну та слизу. Кіпр діє заспокійливо на нервову систему, за своїми транквілізуючими властивостями трохи поступається валеріани. Листя кипрію є визнаним лікарським засобом, особливо ефективним при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, гастритах, спричинених підвищеною кислотністю шлункового соку. У народній медицині настій зніту, крім того, застосовують при головних болях, хворобах шлунково-кишкового тракту, запальних захворюваннях вуха, горла та носа, недокрів’ї. Використовують як заспокійливий засіб при безсонні. Подрібнене свіже листя прикладають до ран, що гнояться, виразок і пролежнів; з тією ж метою використовують порошок із сухого листя та примочки з відваром листя. Припарки з розпареної трави прикладають як знеболюючий засіб до хворих суглобів та м’язів. Кіпр вважається в народній медицині протипухлинним засобом.