Золототисячник зонтичний (малий)
Centaurium umbellatum (minus)
золотник, семисильник, золотуха, тисячник, золотникова трава, сердник
аптечна назва: трава золототисячника
використовувана частина: трава
час збору: червень-липень
Опис Дворічна трав’яниста рослина висотою 10-50 см. Прикореневе листя ланцетоподібне, зібране в розетку, яка утворюється в перший рік життя рослини. Квітки яскраво-рожеві, зібрані в суцвіття. Прикореневу розетку листя знайти важко, тому що на час цвітіння вона, як правило, відмирає, а у вегетативному стані прихована в густій траві.
Розповсюдження. Поширений у помірній зоні Європи, рідше зустрічається у Західному Сибіру. Росте на полях, у покладах, на пагорбах, лісових узліссях і між чагарниками.
Збір та заготівля. Збирають під час цвітіння (у червні-липні) перед розпусканням квіток, поки прикореневе листя не почало жовтіти і сохнути. Сушать у тіні на повітрі або в приміщенні, що добре провітрюється, розкрадаючи траву в один шар. Термін зберігання – 2 роки.
Вирощування. Віддає перевагу помірно родючому, піщаному або супіщаному грунту з додаванням торфу і сонячного місця. Розмножують посівом насіння навесні (у квітні-травні) на постійне місце. Насіння проростає досить швидко.
Застосування. Використовують як гіркоту для збудження апетиту та поліпшення травлення. У вигляді відвару або настою траву застосовують при гастриті, викликаному зниженою кислотністю шлункового соку, при деяких диспепсіях, метеоризмі, при захворюваннях печінки, жовчного міхура та нирок. Трава золототисячника входить до складу апетитних та шлункових зборів. Вино, настояне на золототисячнику, зміцнює організм, збуджує апетит, сприяє травленню і благотворно впливає на жовчний міхур. Золототисячник дуже ефективний при нервовій анорексії – психогенно
обумовлене відсутність апетиту у дівчат. Крім того, настій допомагає при нервовому та фізичному виснаженні.